Підготовка до саміту НАТО. Що показав новий удар по Києву та області

Київ знову зазнав масованої атаки. Фото: ДСНС

Сьогодні вночі Росія провела черговий масований обстріл Києва. Цього разу з мінімальною перервою після попереднього удару, що відбувся в ніч проти 2 липня.

В результаті атаки знову багато жертв: на даний момент відомо про 11 загиблих, триває розбір завалів (нагадаємо, минулого разу було 30 загиблих). Шестеро людей загинули в багатоповерхівці в Дарницькому районі, ще п'ять - у Подільському районі, де ще один житловий будинок теж зазнав масштабних руйнувань. Також були прильоти у Голосіївському та Оболонському районах. Постраждали не менше 15 житлових будинків, склади та нежитлові будівлі.

Також дісталося Київщині. У місті Вишневому був потужний приліт із детонацією, після якого у прилеглих кварталах розпочали евакуацію населення через ризик вторинних підривів. Крім того, підтверджено прильоти щодо об'єктів енергетики у Київській області.

Росія заявляє, що основними цілями ударів стали об'єкти ВПК та паливно-енергетичного комплексу України, зокрема, підприємство "Київ-71", що спеціалізується на виробництві БпЛА, завод "Буревісник", суднобудівний завод "Кузня на Рибальському" (там розташована будівля "5 каналу", яка теж постраждала). приладобудівний завод "Квант", що випускає ракети "Нептун-МД".

Міністерство оборони РФ стверджує, що вражено Жулянський машинобудівний завод "Візар", де ремонтують зенітно-ракетні системи. Зазначимо, що цей об'єкт саме знаходиться у Вишневому, яке вночі пережило масштабні вибухи з детонацією вибухонебезпечних предметів.

Україна не підтверджувала поразки всіх цих підприємств. При цьому Київ визнає, що відбитися від атаки вдалося не найкращим чином: не збито жодної балістичної та гіперзвукової ракети. Загалом було запущено 29 ракет, з яких 23 – балістичні. Володимир Зеленський та інші спікери від влади вже повідомили, що відсутність збитих ракет пов'язана із дефіцитом ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

Цей момент виглядає дуже показовим із погляду останніх дипломатичних зусиль навколо України.

З недавніх пір у західній пресі багато пишуть про те, що Дональд Трамп потеплішав до України та особисто Зеленського і вже не вважає, що Київ не має козирів. Однак поки що не зовсім ясно, у чому це потепління виражається. Як бачимо, Білий дім не поспішає закривати одну з найважчих уразливостей ЗСУ – перед російськими ударами з повітря. І вже вкотре найбільш захищений від повітряних атак Київ пропускає десятки ракетних ударів через дефіцит перехоплювачів.

Тобто посилених поставок протиракет із США немає попри багаторазові прохання Зеленського. І це викликає великі питання до теорій про те, що американський президент розгорнув курс і готовий підтримати Україну.

Зеленський вже заявив, що на саміті НАТО в Анкарі, що стартує завтра, питання отримання нових ракет для ППО буде ключовим. А ще вчора, анонсуючи російський удар, він пов'язував його із цим самітом.

Ми вже писали, що напередодні зустрічі в Анкарі загострилася ситуація навколо Костянтинівки: Росія заявляє про її повне захоплення, Україна це заперечує. І Костянтинівка, і нинішній обстріл – це явні спроби Росії перебити український та європейський наратив про те, що Київ зараз перехопив ініціативу на війні.

Мета цього наративу, як уже говорилося вище, - виштовхнути Трампа з домовленостей в Анкориджі та остаточно зняти вимоги про виведення ЗСУ з Донбасу, а також ухвалити українсько-європейські умови миру, чому багато в чому буде присвячений саміт НАТО для Зеленського. Відповідно, у росіян завдання зворотне: показати Трампу, що РФ не відступатиме від своїх вимог щодо Донбасу і готова нарощувати удари по Україні навіть попри втрати, спричинені українською кампанією обстрілів НПЗ та логістики до Криму.

У цьому контексті, як ми вже припускали, у день саміту НАТО варто очікувати і на великі військові акції з боку Києва.

До речі, атака на Москву, коли було вражено НПЗ у Капотні, відбулася рівно в день зустрічі Трампа та Зеленського на саміті "Великої сімки" у Франції. Детальніше про цей взаємозв'язок ми писали окремо.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.