26 лютого МВФ затвердив нову кредитну програму для України на 8,1 млрд. доларів. З них цього року Україна має отримати 3,8 млрд доларів чотирма траншами (перший – 1,5 млрд).
Задля отримання цих грошей українська влада підписалася під вкрай суперечливим меморандумом.
Зокрема, Кабмін взяв на себе ввести податки на OLX та посилки дешевше за 150 євро, ПДВ для фізосіб-підприємців, а також фактично скасувати мораторій на підвищення комунальних тарифів.
Вже цього літа Україна має запустити моніторинг цінників на комуналку і підрахувати, скільки має коштувати та чи інша послуга "по ринку". Для українців це може призвести до різкого збільшення платіжок - за середньостатистичною двошкою в 60 квадратів замість 4-5 тисяч в опалювальний сезон доведеться платити до 8 тисяч, - підрахував голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Крім того, не виключено підвищення ПДВ.
Розбиралися, що написано у новому меморандумі з МВФ, і що це означає для людей та бізнесу.
Величезний держборг та війна до 2027 року
Оновлений меморандум критикують навіть "друзі МВФ". Як зазначив Ярослав Железняк, документ є сумішшю хотілок уряду, нехотілок від ВП та дивних ідей від експертів Фонду". Також Железняк критикує меморандум за "відсутність реформ".
"Майже немає реформ, історії з антикорупцією, чогось важливого щодо фінмону, перезавантаження ГБР тощо", - заявив Желєзняк.
У новому меморандумі з МВФ прописано два сценарії для України.
Перший – базовий. Він передбачає, що війна продовжуватиметься, але без погіршення ситуації на фронті. І тут зростання ВВП прогнозується лише на рівні 1,8-2,5%, інфляція - 7,2%, дефіцит бюджету - 20% ВВП.
Другий сценарій – негативний (при загальному погіршенні ситуації з безпекою та подальшим руйнуванням інфраструктури). У цьому випадку зростання ВВП не перевищить 1,5%, інфляція становитиме 10%, а дефіцит бюджету – 22-23% ВВП.
Зазначимо, що в новому меморандумі з МВФ є чимало цифр, що "шокують".
"Приміром, Фонд оцінює держборг України на кінець 2026 року на рівні 122% ВВП. Тоді як наш Мінфін наприкінці минулого року озвучив цифру 108% ВВП. У Фонду чомусь вийшло на 600 млрд більше", - зазначив економіст Данил Монін.
Також, за його словами, виходячи з показників, оприлюднених у меморандумі, війна в Україні йтиме як мінімум до 2027 року.
"Приміром, у червні минулого року фігурувала цифра витрат на оборонну сферу в 2026 році на рівні 48% ВВП, а тепер - 62% ВВП", - пояснив Монін.
Але повернемось до сценаріїв для України. І в базовому, і в негативному варіанті Фонду фігурують досить високі показники бюджетного дефіциту, що, за словами Железняка, МВФ вважає проблемою, яку потрібно закрити.
І під вирішення цього питання у меморандумі прописані структурні маяки - 12 пунктів, які Железняк назвав "хотілками в перемішування з вимогами щодо податків".
12 маяків від МВФ: від держбанків до нових податків та підвищених тарифів на комуналку
Що хоче МВФ в обмін на кредитні кошти (як ми вже говорили, досить скромні)?
Ось 12 структурних маяків, під якими підписалася українська влада:
1. До кінця березня 2026 року – погодити пакет податкових заходів на 2026-2027 роки. Він повинен включати:
- оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи (так званий податок на OLX). Законопроект на цю тему № 14025 був поданий до парламенту ще у вересні минулого року, після чого його чотири рази намагалися включити до порядку денного, але безрезультатно. Проект передбачає запровадження оподаткування за продаж товарів через онлайн-платформи – 5% із суми понад 2 тисячі євро на рік. Крім того, самі платформи мають стати податковими агентами, вести облік продажів, і звітувати перед фіскальною службою.
- Скасування податкової пільги імпорту поштових відправлень до 150 євро. Новий ціновий поріг поки невідомий. Серед варіантів – 40 євро або зовсім "нуль євро", тобто повне оподаткування з усієї суми. Якщо нововведення ухвалять, українцям, які замовляють товари з-за кордону (а таких, за даними опитування Rating Group, минулого року було близько 30%), доведеться додатково сплачувати 20% ПДВ плюс ввізне мито за тими товарами, для яких воно передбачено.
- Закріплення ставки військового збору в 5% не тільки на період військового стану (як це передбачалося на етапі підвищення з 1,5%), а "назавжди".
- Скасування звільнення від ПДВ для фізосіб-підприємців з 1 січня 2027 року, якщо їхній річний оборот перевищує "загальний поріг реєстрації з ПДВ", який не перевищуватиме 4 млн гривень на рік.
Тобто в цьому маяку перераховано всі ті норми, які вже фігурували у попередніх домовленостях із МВФ. Ми вже писали, що вони мали увійти до одного "великого податкового закону" на основі доопрацьованого проекту з податків з цифрових платформ.
Сама новина про запуск ПДВ для фізосіб-підприємців справила в українській бізнес-спільноті ефект бомби, що вибухнула, тим більше, що спочатку йшлося про річний ліміт всього в 1 млн гривень. Тобто під ПДВ у цьому випадку потрапляла б тоді більшість підприємців.
Кулуарно обговорювалася ідея підвищити річний ліміт до 2 млн. гривень. Але в лютому прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Кабмін не подаватиме до парламенту законопроект про ПДВ для ФОП. Що розділило підприємців на два табори: одні вже розслабилися і "відкрили шампанське", інші стали "чекати гіршого", вважаючи, що їм просто дали "короткий перепочинок", що загалом і сталося насправді.
2. Будь-які несистемні банки, які переходять у державну власність, не повинні капіталізуватися за рахунок фіскальних ресурсів та будуть передані Фонду гарантування вкладів для виведення з ринку у разі порушення пруденційних вимог. Якщо говорити простіше, це означає, що МВФ проти збільшення кількості держбанків в Україні, наголосив Ярослав Железняк.
3. Ще один банківський маяк: до кінця лютого 2026 року Укріна має запровадити рекомендації, прописані в MEFP для посилення процесу номінації до наглядових рад держбанків. Цей пункт має сприяти прозорому управлінню у держбанках. Нагадаємо: у Міндічгейті фігурує Sense банк, який, як з'ясувала парламентська ТСК, курирували люди Міндіча і нібито через нього перевозили "чорний кеш". Тому поява цієї вимоги серед маяків від МВФ виглядає цілком логічно.
4. Призначити нового постійного главу митниці – до кінця березня 2026 року.
5. До кінця червня 2026 року - подати до парламенту зміни до податкового кодексу, зокрема щодо погодження правил трансфертного ціноутворення зі стандартами ОЕСР та імплементації статті 4 Директиви ЄС проти ухилення від сплати податків (ATAD). Мінфін підготував законопроект на цю тему. Причому, зазначає Монін, вирішили реалізувати не лише статтю 4 Директиви ЄС, а й інші норми ATAD.
"У статті 4 прописано, щоб виплати відсотків за кредитами від пов'язаних осіб не перевищували 30% від прибутку. Цей захід повинен перешкоджати виведенню капіталу за рахунок видачі кредитів під завищені відсотки дочірнім структурам, таке свого часу практикував "Приватбанк" Коломойського. Але в інтерпретації від нашого Мінфіну до списку, Різного роду "податкові зловживання" Приміром, якщо з'ясувати, що компанія працювала з сумнівними ФЛП, то можуть нарахувати 30% штрафу від отриманого доходу по операції. когось наїжджати та тиснути штрафами, що відкриває нові корупційні можливості для перевіряльників", - пояснив Монін.
6. До кінця червня 2026 року – затвердити оновлену стратегію щодо держбанків, яка передбачає їх приватизацію.
7. До кінця червня 2026 року – запровадити систему нагляду за ризиками критично важливих третіх осіб.
8. У такі ж терміни НАЗК має видати нові нормативні акти, які встановлюють ризикорієнтовану систему перевірки декларацій про активи з акцентом на вищі посадові особи у певних сферах з високим рівнем ризику. Це ще один відлуння Міндічгейту та виявлених величезних активів у топ-чиновників енергетичної сфери.
9. До кінця липня 2026 року – опублікувати технічний аналіз з кількісною оцінкою витрат на поточну квазіфіскальну діяльність в електро-, газо- та теплопостачанні, поширенні існуючих субсидій та фіскально стійкі сценарії реформ для досягнення поступового відшкодування витрат.
Йдеться тут про "страшний сон" для більшості українців - підвищення тарифів на комунальні послуги, які вже зараз багато хто тягне насилу. За словами Железняка, МВФ "зачепився" за той факт, що Україна на поточний сезон імпортувала величезні обсяги дорогого природного газу з Європи, а потім продавала його дешево українцям, компенсуючи різницю з бюджету.
"Це не означає, що тарифи збільшаться вже завтра, але влада, по суті, погодилася на відміну мораторію на зростання тарифів", - зазначив Железняк.
10. До кінця грудня 2026 року – створити дизайн централізованого сховища даних для податкового та митного адміністрування.
11. У такі ж терміни - посилити структуру та процеси прийняття рішень Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку шляхом внесення змін до профільного закону.
"Це потрібно для приведення управління у відповідність до Конституції та запуску дворівневої структури управління, яка включає спостережну раду з чітко визначеними ролями та обов'язками", - пояснив Железняк.
Голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич каже, що Фонд знову "множить незрозумілі наглядові ради з іноземцями, які підконтрольні незрозуміло кому, але одержують величезні зарплати з українського бюджету".
12. До кінця грудня 2026 року - призначити всіх членів ради Рахункової палати з пулу перевірених кандидатів у відповідності до поправок від 2024 року. Позаторік було проведено реформу Рахункової палати, але за весь минулий рік влада так і не змогла призначити її керівництво. А тепер МВФ, за словами Железняка, навіщось дав відстрочку до кінця 2026 року.
У меморандумі фігурують ще обов'язкові заходи, але їх Україна вже виконала - прийнято бюджет на 2026 рік, постанову про вирівнювання умов для платників ПДВ у тендерах з держзакупівель і подано до парламенту проект нового Трудового кодексу, в якому прописані ознаки трудових відносин і посилені повноваження Держпраці, у штаті, а роботодавець у такий спосіб економить на податках).
Що означають "хотілки" МВФ для людей та бізнесу
Найскандальніші вимоги від МВФ - щодо податків для людей та бізнесу, а також за комунальними тарифами.
Ми вже докладно писали, що означає запровадження ПДВ для фізосіб-підприємців. За словами Доротича, це фактично "вбивство" спрощенки, оскільки сама система сплати податку на додану вартість потребує суворого бухобліку та фіскальної звітності. А з урахуванням частих блокувань податкових накладних створює ще й ризики отримання великих штрафів від ДПС.
Зрозуміло, якщо річний ліміт, який не підпадає під переведення підприємця на ПДВ, збільшать до 4 млн гривень, коло потенційних платників податку на додану вартість буде значно менше, ніж у первісному варіанті (ліміт - 1 млн гривень на рік).
Водночас, Железняк вважає, що "під цю історію все одно потрапить 100 тисяч людей". При цьому "вихлоп" від цього нововведення, за словами Железняка, буде невеликим.
"Якщо спочатку (при ліміті в 1 млн. гривень на рік - Ред. ) прогнозували отримання 40 млрд. гривень, то тепер це буде набагато менше. Водночас у нас тільки на тютюні втрачається 25 млрд. гривень на рік", - зазначив нардеп.
Він також каже, що податкова оптимізація за допомогою дроблення на ФОП як була, так і залишиться.
"Якщо діляться на ФОП за нинішніх верхніх лімітів в 7 млн гривень, то завадить дробитися при 4 млн. Просто ФОП стане більше". – вважає Залізняк.
"Умови кабальні, і сам меморандум з МВФ виглядає як повна капітуляція України. Нам чомусь нав'язують не таку податкову систему, як та, що діє в США, а якийсь варіант для тубільців. Бізнес у таких умовах просто масово йтиме в тінь або закриватиметься, тому що до того ж до величезних витрат на резервне Сергій Доротіч.
Зазначимо, навіть за підвищення ліміту до 4 млн гривень на рік щоденний оборот має не перевищувати 11 тисяч гривень, а з урахуванням 20% націнки підприємця, його дохід може становити лише близько 2,2 тисяч гривень або близько 66 тисяч гривень на місяць, що прийнятно хіба що для зовсім дрібного бізнесу, але й не передбачає на робітників.
Щодо тарифів, то тут ситуація ще гірша. Нагадаємо, в Україні за основними тарифами (на газ, воду, опалення) зараз діє мораторій на час воєнного стану. Тарифи на електроенергію вже переглядали (підвищили до 4,32 гривень за кіловат).
При цьому, як каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук, кулуарно тема підвищення цінників на комуналку постійно обговорюється і в Міненерго, і Кабміні. Прогнозується, що, наприклад, тариф на електроенергію для населення зростатиме щороку на 20% протягом 2026-2028 років і в результаті вийде на 7,5 гривень за кіловат.
Цього року цінник може збільшитись на 85 копійок – до 5,17 гривень, – підрахував голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Таким чином, ті, хто споживає в середньому 200 кіловат на місяць, платитимуть не 864 гривні, як тепер, а 1034 гривні.
Але обговорювані тарифи набагато нижчі від ринкових, до яких закликає "підтягувати населення" МВФ. Нещодавно тарифи на світ для бізнесу підвищили, і, з урахуванням доставки, вони вже перевищують 20 гривень за кіловат. За такого ж тарифу для людей 200 кіловат на місяць потягнуть уже на 4 тисячі гривень. Для порівняння: кіловат від генератора коштує в середньому 17 гривень, тобто виходить, що буде вигідніше користуватися резервним, а не мережним струмом.
Що стосується газу, то енергоринком гуляє цифра нібито "економічно обґрунтованого тарифу для населення" на рівні 11-12 гривень за кубометр (зараз 7,96 грн). При цьому цінник для бізнесу зараз становить, за даними Української енергетичної біржі, 18,9-21,2 тисячі гривень за тисячу кубів без ПДВ. Але незрозуміло, як враховуватимуть у ціновій формулі газ власного видобутку.
Якщо зростуть тарифи на газ, злетять і цінники на опалення та гарячу воду, оскільки частка газу у структурі їхньої собівартості сягає 90-95%.
"Тарифи можуть зрости приблизно на 50%. Якщо зараз люди платять за опалення в середньому 40-50 гривень за квадрат, то будуть по 80-100 гривень. Середньостатистична двійка на 60 квадратів обійдеться за опаленням в 4800-5000 гривень замість нинішніх 2400-30.
З урахуванням можливого зростання тарифів на електроенергію, газ, опалення, воду, вивіз сміття Попенко підрахував: загальна платіжка за ту ж двійку в 60 квадратів може зрости з нинішніх 4-5 тисяч гривень на місяць в опалювальний сезон до 7-8 тисяч гривень.
Щоправда, у меморандумі з МВФ прописані субсидії для соціально вразливих верств населення, але скільки людей насправді їх отримуватиме, неясно.
При цьому, як каже Железняк, голосів за ухвалення багатьох прописаних у меморандумі з МВФ норм у парламенті може не вистачити. Особливо це стосується непопулярних нововведень типу податку на OLX чи ПДВ для ФОП. Тому він не виключає, що влада має план "кинути МВФ" - спочатку пообіцяти виконання всіх пунктів, але за фактом затягувати з цим.
За словами Железняка, вперше МВФ серед ризиків поряд із залежністю від зовнішнього фінансування та війни з подальшим знищенням інфраструктури поставила також "втому від реформ". А також натякнув, що Фонд може й пригальмувати програму.
Глава МВФ Крісталіна Георгієва, зокрема, зазначила, що "ризики для домовленостей надзвичайно високі. Успіх програми залежатиме не тільки від постійної підтримки міжнародного співтовариства, щоб допомогти закрити фіскальні діри у фінансуванні та відновити стійкість боргу, а й він непорушної рішучості влади у впровадженні амбіцій. доведеться".
Зазначимо: серед таких "додаткових заходів" згадується зокрема підвищення податку на додану вартість.
Раніше підвищення ПДВ із 20% до 22-23% вже обговорювалося. Але потім вирішили збільшити військовий збір із 1,5% до 5%, а ПДВ не чіпати. А тепер, виходить, і військовий збір у 5% закріплюють "назавжди", і податок на додану вартість може зрости (а це означає, що подорожчають практично всі товари).