Публікація журналіста американської газети The Wall Street Journal Бояна Панчевського про те, що президент України Володимир Зеленський готується ще до трьох років війни, хоча його оточенням цим шоковано, може розглядатися як свідчення наростаючого розколу в команді президента.
Хоча Банкова вже спростувала підготовку трирічних планів, навряд чи журналіст WSJ просто вигадав цю інформацію. Найімовірніше, її йому розповіли близькі до президента люди. Причому виходячи зі слів журналіста, переказали в негативних тонах.
"Всі були в шоці. Ніхто, звичайно, не хоче ще три роки війни. До цього моменту вони (соратники Зеленського – Ред. ) працювали над планом оголосити вибори та референдум. І раптом Зеленський робить розворот на 180 градусів і каже: все це нісенітниця, ми повинні готуватися до довгої війни", - заявив журналіст.
Зазначимо, це не перше повідомлення про те, що соратники Зеленського "шоковані" непримиренною позицією президента. Нещодавно у статті журналу The Atlantic говорилося, що деякі радники схильні до територіального компромісу (виведення військ із Донбасу) заради завершення війни, але сам Зеленський проти цього.
Тобто сигналів про серйозні розбіжності у команді президента з питань війни та миру дедалі більше.
Також характерно, що Зеленський швидко спростував інформацію про підготовку 3-річного плану війни. Хоча про те, що потрібно готувати країну до тривалої війни, постійно говорять і військові, і деякі політики.
Проте Банкова від цих планів поспішила відхреститись. Чому? Не виключено, що тому, що враховує зміни у настроях суспільства, де, судячи з даних опитувань, посилюється втома від війни та бажання якнайшвидшого укладання миру. І навіть якщо у Зеленського інший погляд на запитання, він не може не зважати на цей тренд. А тому і спростовує новину журналіста The Wall Street Journal, щоб не жахати українців від перспективи продовження війни ще на три роки.
Крім того, сама цифра у три роки також примітна.
Якраз за три роки має завершитися президентська каденція Дональда Трампа.
Можливо, у Києві вважають, що цей період потрібно протриматися на фронті, навіть ціною значних людських та територіальних втрат (сам Зеленський припускає, що за два роки РФ може захопити весь Донбас, хоч і дорогою ціною), а потім у США прийдуть до влади сили, які відновлять допомогу Україні.
Однак такий план, якщо він існує, має серйозні ризики. Наприклад, оборона ЗСУ може просісти швидше, ніж очікує Київ. Також не можна виключати посилення ізоляціонізму в США (наприклад, з приходом до влади Джей Ді Венса), а також зростання популярності несистемних сил у Європі. У тому числі й у ФРН, де партія "Альтернатива для Німеччини" тримає першість з усіх опитувань.
При цьому очікуваний багатьма колапс економіки РФ на 100% не визначено. Зате більш точно можна сказати, що ще три роки ударів по українській промисловості та енергетиці вкрай ускладнить їх відновлення в найближчому майбутньому. Це, у свою чергу, знижує шанси на повернення в Україну мільйонів біженців та занурює країну ще глибше у демографічну яму.
Нарешті, ще три роки війни загрожують прямою ескалацією між Росією та НАТО із застосуванням ядерної зброї. І Україна як ймовірний епіцентр цього - вже глобального - конфлікту може постраждати найбільше.
Тому цілком зрозуміло, чому деякі соратники Зеленського так негативно реагують на перспективи затягування війни.
Однак, як ми вже писали, саме по собі їхнє невдоволення навряд чи підштовхне президента змінити свою позицію. Це можливо лише у разі різкого погіршення ситуації на фронті та/або жорсткого тиску з боку Трампа з практичними заходами впливу. Поки що цього не відбувається, і тому українська влада рухається в рамках колишньої стратегії, готуючись продовжувати воювати найближчі роки.
Але якщо, наприклад, такий тиск Трамп чинитиме, то наявність у владі думок щодо умов завершення війни, відмінних від думки Зеленського, може прискорити зміни позиції Києва щодо переговорів.