Аналізуємо підсумки 1448 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни під Лиманом форсували Сіверський Донець і увійшли до села Закотне, повідомляє військовий паблік Deep State.
Це підтвердила і 81-а окрема аеромобільна бригада ЗСУ. Вона заявила, що росіяни змогли інфільтруватися в село замерзлим Сіверським Дінцем. Тепер там "тривають пошуково-ударні дії".
"Наступальні дії на населений пункт ведуться з трьох напрямків. Особливо активно противник намагається просочуватися у фланг оборони українських підрозділів", - йдеться у повідомленні.
Також росіяни масштабно просунулися на південь від Гуляйполя, повідомляє Deep State. При цьому міноборони РФ заявляє, що захоплене західне село Залізничне, що знаходиться.
Україна цього не підтверджувала, на карті Deep State у селі точаться бої.
При цьому Deep State не підтверджує, що ЗСУ розпочали контрнаступ у Запорізькій області, про що вчора повідомляли російські військові паблики.
ВСУ це спростували. При цьому паблики росіян продовжують писати про те, що контратаки українських сил продовжуються з кінця січня і є "масштабними за поточними мірками".
При цьому великих проривів у ЗСУ, як стверджують росіяни, немає, але є просування завдяки туману та відмові систем Starlink, стверджують росіяни.
При цьому росіяни зараз активно шукають шляхів обійти блокування роботи "Старлінків", яке запровадило міноборони України.
Український координаційний штаб заявляє, що Росія почала спонукати шляхом погроз сім'ї полонених українських військових, щоб ті реєстрували термінали Starlink для використання армією РФ. Штаб заявляє, що згода на таку схему буде кримінальним злочином.
Раніше радник міністра оборони Флеш заявляв, що росіяни розміщують оголошення із пропозицією до українців за гроші реєструвати термінали Starlink у "білому списку".
Макрон проти Трампа
Сьогодні президент Франції дав інтерв'ю, в якому закликав Європу розпочати переговори з Росією, протистояти нинішньому керівництву США та врятувати себе від "розчленування".
Макрон заявив, що Європа "через п'ять років буде зметена", якщо не почне протистояти Трампу.
"Люди у розпачі. Більше не знаєш, наскільки далеко американці готові зайти. Йдеться не лише про Гренландію. Ми у цій фазі надані самі собі", - заявив президент Франції в інтерв'ю європейським газетам.
Він додав, що Трамп прагне "розчленовувати" Європу, тому закликав готуватися до протистояння зі США і кинути виклик долару.
"Коли відбувається явний акт агресії, я думаю, нам не слід схилятися чи намагатися досягти угоди. Думаю, ми вже кілька місяців намагаємось використати цю стратегію. Вона не працює", - заявив Макрон. Він закликав до нових спільних запозичень, щоб інвестувати у великих масштабах та кинути виклик гегемонії долара.
Макрон вважає, що "гренландський момент" потрібно розглядати як тривожний сигнал про необхідність проведення економічних реформ, що давно відкладаються, і зміцнення глобального впливу блоку. А затишшя у напруженості між США та ЄС не варто брати за стійкі зміни.
Макрон прогнозує, що найближчими місяцями США атакуватимуть Європу через регулювання у цифровій сфері.
Він також знову запропонував європейцям відновити діалог із РФ, бо вважає, що
Нову архітектуру європейської безпеки необхідно будувати за участю Москви. "Наше географічне положення не зміниться - подобаються нам росіяни чи ні, Росія існуватиме і завтра. Вона знаходиться біля наших кордонів", - сказав президент Франції.
Нагадаємо, що Москву вже відвідував радник Макрона. Також ідею переговорів підтримала Італія.
Однак поки що далі пропозицій встановити прямий контакт із РФ ці обговорення не йдуть. Росія заявляє, що Європа позиції з головного питання – українського – поки не змінює.
Москва нещодавно запропонувала Європі підписати договір про ненапад, але в ЄС не відповіли, повідомив заступник глави МЗС РФ Олександр Грушко.
"Європейські держави досі не відреагували на пропозицію Москви підписати документ із гарантією про ненапад на Європу. Цей елемент у позиції Євросоюзу відсутній як такий. При цьому вони завзято домагаються місця біля столу переговорів (щодо України - Ред. ). Така позиція виключає участь ЄС у процесі мирного врегулювання", - сказав він.
Грушко додав, що договір про ненапад Москва вважає однією з гарантій безпеки Росії. "ЄС висловлює солідарність з питання про необхідність надати гарантії безпеки Україні, але не говорить про ту саму умову для Росії", - сказав заступник Лаврова.
Водночас, очевидно, що в Євросоюзі на тлі зростаючих загроз з боку Трампа звучать голоси про те, що необов'язково віддавати США всю ініціативу у відносинах з РФ. Але поки що далі роздумів справа не йде - мабуть, тому що Європа розраховує на те, що США не вдасться продавити нинішній варіант угоди, за яким Київ поступається Донбасом Росії.
І якщо план Трампа провалиться, то на наступному такті переговорів – коли до них складуться бажані для європейців умови – Європа зможе увійти до них як повноправний учасник. З чим, певне, і пов'язані заяви про необхідність налагодити мости з Росією.
Втім, все це залежатиме від ситуації на полі бою. І від того, чи наважиться Трамп жорстко продавити свій нинішній план щодо України (зокрема шляхом тиску на Зеленського для поступки Донбасу). І чи захоче він це робити загалом?
Як ми вже вчора писали, з Москви йдуть сигнали про невдоволення тим, що президент США не намагається спонукати Зеленського погодитися на план, який, за заявою Кремля, був затверджений в Анкориджі на зустрічі Трампа та Путіна (з виведенням українських військ із Донбасу)
Сьогодні такі сигнали продовжили надходити.
Як повідомило джерело російської газети "Ведомости", близьке до переговорного процесу, Росія в Анкориджі була готова до територіальних компромісів, крім Донбасу (ймовірно, мається на увазі відмова від вимог вивести ЗСУ з усієї території Херсонської та Запорізької областей), а також погоджувалась змінювати вимоги щодо чисельності ЗСУ після війни.
«І обов'язковою умовою було налагодження ширшої взаємодії зі США, включаючи економічну», - додав співрозмовник.
«Але поки Вашингтон не хоче і не може чинити тиску на Київ, а також намагається витіснити Росію зі світових енергетичних ринків і продовжує використовувати санкції, що ставить під питання актуальність «духу Анкоріджа»», - заявило джерело.
На його думку, Москва все ще готова продовжити переговори, але з урахуванням ситуації «на землі», а також за наявності більш рішучих дій з боку США щодо тиску на Україну та Євросоюз.
Не виключено, що одним із приводів для висловлювання Москвою подібних претензій до Вашингтона з фактичними звинуваченнями у невиконанні домовленостей в Анкориджі став замах на генерала Алексєєва наступного дня після завершення переговорів в Абу-Дабі. Це могло бути сприйнято в Москві як свідчення того, що на Київ не чиниться з боку США серйозного тиску з метою прискорити досягнення домовленостей у «дусі Анкоріджа» після закінчення війни в Україні.
Також могли вплинути відключення Старлінка та тиск Трампа на Індію з метою припинення останньої закупівлі російської нафти (та індійці, за даними ЗМІ, справді сильно скоротили її закупівлі).
Ядерні плани Трампа
Газета New York Times дає зрозуміти, що після виходу з договору СНО-3 Трамп готується до масштабних перегонів ядерних озброєнь.
За її даними, у Вашингтоні розглядають одразу два кроки: збільшення кількості розгорнутих ядерних боєзарядів та відновлення ядерних випробувань. Йдеться про різні сценарії нарощування арсеналу за рахунок боєприпасів зі зберігання, а також розпорядження президента США готувати відновлення випробувань.
У статті йдеться про те, що у разі збільшення кількості розгорнутих ядерних боєзарядів Трамп стане першим президентом США з часів Рональда Рейгана, який піде на нарощування ядерного арсеналу. Зазначається, що майже 40 років США або скорочували, або утримували кількість розгорнутих озброєнь на колишньому рівні, і можливе рішення Трампа стане розворотом цієї політики.
У Держдепі вважають, що вільні "зміцнювати стримування на користь американського народу". Влада США продовжує модернізацію ядерних сил на сотні мільярдів доларів (нові шахти, підводні човни та бомбардувальники), і загалом у США є ядерні можливості, які можна використати "якщо президент розпорядиться".
Серед варіантів - "розширення поточних сил" та створення ядерних систем середньої дальності, аналогічних тим, які Росія, за оцінками США, розгорнула у великій кількості, пише NYT з посиланням на одного з американських дипломатів.
Окремо видання описує один із найшвидших шляхів збільшення розгорнутого потенціалу: підводні човни класу Ohio. Таких кораблів у США 14, на кожному по 24 пускові шахти для ракет з ядерними боєголовками. Тепер, після зняття обмежень, як пише NYT, плани "рухаються вперед" щодо їх відновлення, що дозволить завантажити більше ракет і додасть "до сотень" додаткових боєзарядів, здатних загрожувати противникам США.
Відновлення випробувань за версією NYT обговорюється паралельно. Останній ядерний вибух США проводили 1992 року. Президент США раніше говорив, що хотів би відновити детонації "на рівній основі" з Китаєм та Росією. При цьому Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (CTBT) діє з 1996 року та забороняє будь-який тест із будь-яким, навіть мінімальним, "виходом" енергії (так званий режим zero-yield). США дотримуються мораторію де-факто, хоча Сенат його не ратифікував; Росія та Китай також утримуються від відкритих випробувань, тоді як КНДР провела шість підземних тестів у 2006–2017 роках.
The New York Times зазначає, що поки незрозуміло, чи веде це до реальних перегонів озброєнь між трьома найбільшими ядерними державами - чи є спробою тиску на Росію і Китай заради нових переговорів про договір, що вже тристоронній.