Аналізуємо підсумки 1395-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулась у Гуляйполі Запорізької області, повідомляє Deep State.
Також повідомляється про просування росіян у районах:
– Дронівки (схід Донецької області),
– Миканорівки та Паньківки (на схід від Добропілля, там де нещодавно ЗСУ проводили наступальні дії для зрізання Добровольського виступу російських військ).
Український військовий паблік Deep State повідомляє про ризик втрати Гуляйполя через проблеми з управлінням та внутрішнім саботажем у 102-й бригаді тероборони. За даними паблика, частина офіцерів схиляє бійців до самовільного залишення позицій, при цьому підрозділи не мають актуальної обстановки у сусідів, що призводить до дезорієнтації та додаткових втрат.
Зазначається, що ситуація вже призводила до небезпечних інцидентів: бійців 102-ї бригади помилково прийняли за супротивника і навели артилерію, і лише перевірка приналежності в останній момент дозволила уникнути дружнього вогню. Командири рота, у тому числі поранені, намагаються утримувати особовий склад на позиціях власним прикладом.
Наразі дільниця намагаються стабілізувати штурмові підрозділи та придані частини, проте, як наголошує Deep State, без повноцінної бригади, здатної утримувати напрямок, ці заходи не дадуть стійкого результату. Паралельно, за даними паблика, через активістів поширюються фейкові відео, покликані посіяти паніку серед родичів військовослужбовців.
Російський президент Путін сьогодні провів "пряму лінію", де прокоментував ситуацію на фронті. Він заявив про повне оточення Родинського під Покровськом та захоплення 50% Лимана.
Президент РФ заявив, що російські війська контролюють Куп'янськ, куди раніше приїжджав Зеленський. При цьому українське командування заявляє, що ЗСУ тіснять росіян у Куп'янську.
Путін також прокоментував селфі Зеленського із Куп'янська, про захоплення якого заявляє РФ. "Стіла знаходиться за кілометр від самого Куп'янська. Чого стояти на порозі? Заходь у будинок, якщо Куп'янськ під вашим контролем", - сказав президент РФ.
Також Путін назвав Зеленського «талановитим артистом без жодної іронії».
Нагадаємо, що після Зеленського до стелли намагалися під'їхати дві дівчини-військові, але потрапили під атаку дронів. Путін також зазначив, що в Куп'янську та навколо нього все контролюється дронами, натякаючи, що відео з Зеленським могло бути зняте раніше – хоча прямо цього російський президент не сказав.
Танкери та блокада Дунайських портів
Росія почала систематично бити сухопутною логістикою на південному заході Одеської області.
З учорашнього дня влада заявляє про багаторазові перекриття траси Одеса-Рені, де усували наслідки обстрілів. Судячи з усього, основною метою став міст, що знаходиться на цій трасі, через Дністер у селі Маяки.
Фахівець зв'язку "Флеш" заявив, що мостом з ночі, не припиняючи, били "Шахеди", а надвечір вдарили балістикою - "Іскандером" з касетною боєголовкою.
В одеських пабликах пишуть, що люди не можуть потрапити до Одеси, "на Старокозачому все стоїть, пройти пішки не виходить, кажуть після обстрілу все зруйновано". На свій страх та ризик людям пропонують бігти через міст чи їхати в об'їзд через Кам'янець-Подільський із стоянням 3–4 доби. За переправу через Дністер просять до 10 тис. грн із особи.
ДПСУ повідомляє, що утруднений доїзд до низки пунктів пропуску: Паланка - Маякі - Зручне; Рені - Джурджулешти; Тютюн - Мирне; Виноградівка - Вулканешти; Староказаче - Тудора; Нові Трояни - Чадир-Лунга; Орлівка - Ісакча; Долинське; Залізничне; Лісове; Серпневе; Малоярославець.
Людям рекомендують перетинати кордон через Вінницьку та Чернівецьку області.
На думку "Флеша", росіяни атакують мости на Одещині, щоб відрізати західну частину регіону та перервати логістику на Дунаї.
Він нагадав, що 14 грудня армія РФ атакувала міст у Затоці майже 40 «Шахедами», з яких близько двох десятків потрапили в ціль. Після цього почалися атаки на міст у Маяках.
«Звичайно, ми намагатимемося в такому разі зводити поромні переправи, але й вони вразливі для «Шахедів», – додав «Флеш».
У зв'язку із цією загрозою в Україні активізувалися заклики військовим шляхом "вирішити питання" Придністров'я, яке могло б стати альтернативним маршрутом для дунайської логістики. Про це написав глава "Братства" Корчинський.
"Московські удари по мостах на Одещині перервали нормальне сполучення з Бессарабією. Це унеможливило перевезення більшості військових і цивільних вантажів, які йшли до нас з Європи через Молдову. У зв'язку з цим необхідно задіяти мости через Дністер — Бендерсько-Тираспольський і Рибницький, тобто маршрут через Придністров'я", - на.
Він заявив, що силами ГУР "проблему Придністров'я можна вирішити за один день" і розкритикував владу Молдови, що не дає на це згоди.
Повертаючись до ударів по Одеській області – тут варто нагадати, що російська кампанія проти регіону включає й масштабні удари по енергетиці (вчора ввечері атакували черговий енергооб'єкт, що знеструмило одеський район Пересип).
Ці удари різко посилилися минулого тижня, після того, як Україна взяла під приціл російські танкери. Сьогодні стало відомо, що черговий танкер атакували вже в Середземному морі.
У ЗМІ опубліковано відео ударів по судну повітряними безпілотниками. Повідомляється, що танкер зазнав критичних ушкоджень і більше не може використовуватися.
Путін сьогодні фактично підтвердив цей інцидент (він був згаданий у питанні журналіста) і погрожував відповіддю на атаки по російських танкерах.
Він вважає, що метою таких ударів є, зокрема, підвищення страхових внесків. Путін заявив, що це не порушить постачання російської нафти, "а тільки створить додаткові загрози, відповіді з нашого боку будуть обов'язково".
Про те, які наслідки будуть у цього нового витка війни на морі та приморських територіях, ми писали тут.
Провал "репараційного кредиту"
Сьогодні вночі ЄС провалив проект надання Києву репараційного кредиту. Провалив усупереч закликам Зеленського, Єврокомісії, Мерця та багатьох західних ЗМІ, які напередодні були переповнені публікаціями про те, що альтернативи репараційному кредиту немає, бо інакше – банкрутство та капітуляція України.
За підсумком, однак, на саміті ЄС ухвалили альтернативну ідею (яку ще кілька днів називали поганою) – ЄС займає 90 млрд євро на ринках капіталу під гарантії бюджету Євросоюзу для фінансування України протягом найближчих двох років. При цьому три країни будуть виключені з зобов'язань щодо погашення цієї позики – Чехія, Словаччина та Угорщина.
Щоправда, Мерц заявив, що 90 млрд євро потім буде відшкодовано за рахунок російських активів. Однак, якщо зараз не вдалося провести рішення про їхню фактичну конфіскацію, то немає жодних гарантій, що це вийде в майбутньому.
Тож поки йдеться лише про те, що країни ЄС домовилися взяти кредит у 90 млрд євро для фінансування України.
Що це означає та які наслідки?
1. Європу не вдалося «зарубати» мирний план Трампа, який, як відомо, передбачає використання заморожених в ЄС російських активів після завершення війни частково для відновлення України, а частково - для спільних російсько-американських проектів. Якби за рахунок цих активів було видано Україні репараційний кредит, ці пункти плану Трампа (які, швидше за все, були попередньо узгоджені американцями з Москвою) пішли б прахом, як і весь мирний план. По ньому, звичайно, все ще залишаються й інші проблемні питання (гарантії безпеки, виведення українських військ із Донецької області, Запорізька АЕС), однак, як мінімум, одна загроза для нього не реалізувалася.
2. Запобігли різкому витоку ескалації між Європою та Росією, який би неминуче пішов слідом за фактичною конфіскацією російських активів. Небезпечний, за найбільш радикальних сценаріях, залученням до прямої війни з РФ країн ЄС. Також залишаються прочиненими двері для повоєнної нормалізації відносин Європи та РФ, які були б довгостроково «замуровані» у разі репараційного кредиту та заходів у відповідь Москви.
3. Для України, формально, затверджена схема фінансування за рахунок позики, яку візьме ЄС, навіть вигідніша від репараційного кредиту, оскільки кошти на поточні витрати будуть виділені, а заморожені російські активи в Європі залишаються недоторканими, а отже, у майбутньому, після завершення війни, не виявляться «проїденими» і їх можна буде використати для відновлення. Однак є два важливі нюанси, через які картина виходить далеко не такою райдужною.
4. Перший нюанс – питання, наскільки гладко пройде реалізація проекту загальноєвропейської позики на 90 млрд євро. Єврочиновники невипадково негативно ставилися до цієї ідеї, наполягаючи на репараційному кредиті. Позика ЄС під заставу європейського бюджету – це фактично нова емісія євро. Попередня велика загальна позика, яка була здійснена під час пандемії коронавірусу на 750 млрд євро, призвела до величезного тиску грошової маси на інфляцію. Наслідки цього не подолано досі. Тепер ще плюс 90 млрд євро. І це на додаток до необхідності друкувати гроші для збільшення військових витрат до 5% від ВВП, як це вимагає Трамп. Ноша виходить важка, що посилює і так серйозні економічні проблеми Європи. Крім того, якщо Чехію, Угорщину та Словаччину звільнили від тягаря за кредитом у 90 млрд, то не можна виключати, що й інші країни, особливо ті, у яких велике боргове навантаження, також намагатимуться вибити собі преференції, що ускладнить процес узгодження всіх параметрів при здійсненні позики.
5. Другий нюанс – навіть якщо всі заплановані кошти Європа Україні виділить, то це все одно буде значно менше, ніж планувала українська влада, у тому числі й верстаючи бюджет на наступний рік. Сума у 90 млрд євро на два роки – це не 140-160 млрд євро, які хотіли передати Києву через репараційний кредит. І значно менше, ніж суми фактичної допомоги, яка отримувала Україна останніми роками (вони перевищували 100 мільярдів доларів на рік, включаючи як пряму фінансову допомогу бюджету, так і безкоштовні постачання зброї). Тиждень тому голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа розповіла про план щодо використання репараційного кредиту, що обговорювався з Єврокомісією. За ним 90 млрд євро планувалося направити на фінансування потреб українського бюджету на два роки. А решта – на виробництво та закупівлю зброї. Тепер же пообіцяли виділити кошти (90 млрд євро), яких вистачить лише на плановане покриття бюджетного дефіциту. Тобто, залежно від того, як по-новому розподілять гроші, вийде будь-яке просідання за програмами закупівель зброї, або з бюджетного фінансування, або і з того, і з іншого. Тому плани доведеться сильно коригувати. Або виробляти та отримувати менше зброї, або різати вже заплановані бюджетні витрати (і/або, як варіант, опускати курс гривні), або погоджуватися з мирним планом Трампа та йти до завершення війни.
Переговори щодо України
Сьогодні у Майамі відбудуться переговори Віткоффа з Умеровим та радниками з безпеки Німеччини, Франції та Великобританії, повідомляє журналіст Axios Барак Равід.
Міністр закордонних справ Туреччини та прем'єр Катару також візьмуть участь.
Нагадаємо, переговори представників Трампа з представником Путіна Дмитрієвим відбудуться у США у вихідні.
Російський президент сьогодні докладно прокоментував переговори. Він заявив, що на саміті в Анкориджі Росія "узгодила та практично погодилася з пропозиціями Трампа", і говорити про те, що Москва щось відкидає, "некоректно".
За його словами, ці домовленості передбачають "непрості рішення".
Він також сказав, що Росія згодна з пропонованими США компромісами щодо мирного врегулювання в Україні та готова до переговорів та завершення війни мирними засобами.
При цьому Путін заявив, що "м'яч цілком і повністю у наших західних опонентів, передусім ватажків київського режиму та їхніх західних спонсорів". Ймовірно, він має на увазі, що Київ має погодитися з виведенням військ із Донецької області, що, за даними ЗМІ, потребує і Кремль, і Вашингтон.
Також російський президент дав зрозуміти, що Москва не проти проведення виборів в Україні до закінчення війни. Він заявив, що РФ готова зупинити далекобійні удари на день голосування, проте додав, що можливості проголосувати мають бути і для українців, які проживають у Росії (на що, зрозуміло, не погодиться Київ).
Раніше тему виборів в Україні порушив Трамп, Зеленський відповів формальною згодою, але зажадав забезпечити припинення вогню.
Втім, поки що це питання, ймовірно, другорядне в порівнянні з територіальним, за яким поки що Київ своєї згоди не дає.
Водночас, в Україні звучать заяви, що мирна угода буде або поганою, або дуже поганою, або її не буде взагалі. Так дилему сформулював глава фракції "Слуги народу" у Раді Давид Арахамія.
"Ми розуміємо, всі люди, які мислять (хоча є багато людей, які досі вважають, що ми повинні наполягати на якихось фантастичних умовах угоди), що вона (мирна угода – Ред.) буде або погана, або дуже погана, або її не буде", – сказав він на форумі "Україна та світ попереду 2026 року".
У відповідь на питання про ймовірність укладання угоди на цьому етапі переговорів, Арахамія зазначив, що за нинішнього тиску американців, хоча він і більше на Україну, ніж на РФ, шанс є, тоді як без участі американців шансів угоди не буде, буде лише військовий шлях вирішення проблеми.
"Одне питання, фактично, велике залишилося, точніше, два. Нам потрібні гарантії безпеки, щоб була 100% гарантія, що війна знову не прийде до нас. Це було з часів Стамбула також: гарантії безпеки – номер один, який потребує України. А їм потрібен Донбас. І тут у нас червона лінія, що ми не можемо віддати наш " народу".
На його думку, аналог статті 5 НАТО слабкий, оскільки він припускає, що у разі військової агресії країни НАТО протягом 72 годин мають зібратися та зробити консультації.
"Я вибачаюсь, але 24 лютого за 72 години ми майже втратили країну. Нас це не влаштовує. Тобто має бути конкретика: скільки зброї, якої зброї, скільки у нас армія, як вона фінансується, які у нас є так звані пакети стримування - ракети там і таке інше", - пояснив Арахамія.
"Я сподіваюся, що така думаюча аудиторія, яку ми маємо сьогодні в цій залі, не має людей, які не розуміють, що за українців в Україні ніхто битися солдатами не буде чужими, що тільки ми можемо бути самі собі гарантами, нам тільки потрібна буде допомога і сильна армія", - додав глава фракції "Слуга народу".