Одним із найцитованіших уривків із книги "Війна" американського журналіста Боба Вудворда, написаної на основі його спілкування з топ-чиновниками США, є розповідь про те, що в Білому Домі високо оцінювали ймовірність застосування Росією ядерної зброї восени 2022 року.
Проте, як правило, у цитатах, що приводяться в ЗМІ, дуже скупо згадується, що саме, на думку Вашингтона, могло стати безпосереднім приводом для удару "ядеркою". Хоча у книзі це описується досить докладно.
За даними Вудворда, восени 2022 року розвідка донесла Білому дому, що у разі загрози розгрому російських військ на правобережжі Херсонської області Путін може застосувати тактичну ядерну зброю.
Нагадаємо перебіг подій. Наприкінці серпня 2022 року українська армія розпочала наступ у Херсонській області. Однак зіткнулася з сильним опором росіян, які зібрали для оборони на правобережжі великі сили, включаючи найбоєздатніші підрозділи повітряно-десантних військ. Просування ВСУ було повільним (за винятком прориву на півночі Херсонської області на початку жовтня), однак і в армії РФ наростали проблеми через те, що українські війська тримали під своїм вогневим контролем переправи через Дніпро, що ускладнювало постачання російського угруповання.
Тому приблизно в середині жовтня командування ЗС РФ і Кремль вирішили вивести війська з правого берега Дніпра і зайняти оборону на лівому березі, щоб зберегти свої найкращі частини для подальших бойових дій.
Однак цей план був пов'язаний з великим ризиком, оскільки російська армія мала перейти на лівий берег по переправах, які прострілювалися українською армією. Причому при відступі росіян, ЗСУ, природно, йшли б за ними слідом, завдаючи ударів. І, за підсумком, переправа могла б перетворитися на катастрофу для росіян, які втратили б велику кількість людей і техніки.
Однак, на превеликий подив, цього не сталося – росіяни відносно спокійно та організовано змогли піти у листопаді на лівий берег.
Щоправда, потім були численні повідомлення, що за переправами завдавалися масованих ударів і про те, що тисячі російських військових залишилися "забутими" на правому березі. Але за підсумками це все виявилося фейком.
Десятки тисяч російських солдатів пішли в повному складі з переправ, і по них не завдавали ударів. Що підтверджується як російськими учасниками подій, так і деякими українськими джерелами, а також відсутністю фото- та відеопідтвердження розгромлених у ті дні ударами ЗСУ переправ із підбитою технікою.
Не робилися й спроби українських військ організувати атаки, щоб спробувати відрізати від Дніпра російські війська, що відступають, або наступати їм "на п'яти", не даючи провести організовану евакуацію на лівий берег.
І з книги Вудворда можна припустити, чому росіянам дали піти.
"Путін розмістив у Херсоні близько 30 000 військовослужбовців. За оцінками розвідувальних служб, якби російські війська були оточені українськими військами, ймовірність того, що Путін віддасть наказ про застосування тактичної ядерної зброї, щоб уникнути таких катастрофічних втрат на полі бою", становила 50 відсотків", - пише Вудворд.
Про можливість завдання ядерного удару говорили як джерела американської розвідки серед росіян - так і дані, що Путін "послабив оперативний контроль, щоб було простіше віддати наказ про застосування тактичної ядерної зброї".
Після цього Байден, за інформацією Вудворда, наказав на всіх рівнях зв'язуватися з Росією та зробити все, щоб не допустити ядерного сценарію. Далі відбулася розмова між главами генштабів США та РФ Міллі та Герасимовим. Герасимов заявив, що ЯО може бути застосоване у разі катастрофічних втрат російських військ (що підходило під проблеми, що назрівають у Херсоні). На що Міллі запевнив, що такої поразки Росія не матиме.
"Я не думаю, що ви зазнаєте катастрофічних втрат, наприклад, втратите всю свою армію", - сказав тоді американський воєначальник.
Невдовзі після цього росіяни змогли організовано залишити Херсон та переправити техніку та особовий склад на лівий берег.
"Вирішальним фактором, який утримав Путіна від застосування ядерної зброї, стало те, що не сталося катастрофічного розриву російських сил. Україна рухалася повільно, поступово, і російські війська благополучно відійшли через Дніпро та з Херсона. Тільки після цього розвідувальна спільнота США переглянула свою оцінку ядерної загрози", - пише Вудворд.
У книзі ці явища – гарантії від Міллі, що розгрому сил РФ не буде і щодо безболісного виходу росіян з Херсона на лівий берег – безпосередньо не пов'язуються.
Але, виходячи з розповіді Вудворда, можна зробити припущення, що американці, побоюючись застосування ядерної зброї з боку Путіна, вплинули на українське військово-політичне керівництво, щоб ЗСУ дали росіянам можливість спокійно піти з Херсона.
Ця гіпотеза також перегукується з інформацією річної давності від журналіста Wall Street Journal, згідно з якою Залужний пропонував восени 2022 року наступати не в Харківській та Херсонській області, а в Запорізькій у напрямку Криму. Що могло стати катастрофою для російської армії, яка тоді не мала достатньої чисельності (мобілізація ще не проводилася), ні надійних укріплень на південному фронті. І хід війни став би кардинально іншим – Україна отримала б шанс швидкого прориву на Крим та сухопутної блокади півострова, що знаменувало б стратегічну перемогу ЗСУ. Однак, за даними журналіста Wall Street Journal, цю ідею зарубали американці.
За однією із версій – побоюючись застосування Росією ядерної зброї.
Обидві події осені 2022 року – відсутність удару на південному фронті та виведення без великих втрат військ РФ з правого берега Дніпра – відіграли дуже велику роль для подальшого ходу війни. Росіяни змогли зберегти свої найбоєздатніші частини та отримати час для створення системи укріплень на найбільш потенційно небезпечній для себе ділянці – у Запорізькій області. Також за цей час РФ завершила мобілізацію, відправивши на фронт сотні тисяч нових солдатів і почала перезапуск військової промисловості. Все це визначило 2023 року невдачу українського наступу і повернуло Москві ініціативу на фронті, яку РФ утримує і зараз, нарощуючи наступальні дії.
По суті, те, що росіяни змогли переправити свої війська без великих втрат на лівий берег Дніпра, стало для армії РФ аналогом "Дюнкерка" - коли 1940 року британська армія евакуювалася з Франції, уникнувши розгрому німцями та полону. Що, за оцінкою військових істориків, відіграло велику роль у здібності Британії і далі протистояти Німеччині після розгрому Франції.
Щодо нинішньої війни, то якщо припущення про вплив загрози застосування Росією ядерної зброї на рішення США та українського керівництва є вірними, це означає, що російський арсенал ЯО, навіть без його використання на полі бою, є фактором, за допомогою якого Москва керує ходом бойових дій на свою користь. Принаймні так було за Байдена. І не факт, що зміниться при Трампі, який постійно говорить про прагнення запобігти Третій світовій. Небажання підводити справу до ядерного конфлікту залишається однією з основ стратегії Вашингтона щодо війни в Україні.