Аналізуємо підсумки 1022 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Російські війська вже менш ніж за два кілометри від південних околиць Покровська в Донецькій області. Згідно з картою Deep State, лінія боїв перемістилася на північ від села Шевченка, яке було захоплене РФ.
Також росіяни наступають на захід - на село Піщане, до якого їм залишилося менше кілометра. Цей рух, як припускають українські військові, спрямований на наближення до західної околиці Покровська та контроль за трасою, яка веде до міста з боку Дніпропетровської області.
На захід від Курахового бої почалися в селі Шевченка (на захід від Старих Тернів). Також у цьому районі практично повністю захоплено Сонцовку.
"Поступово наші позиції у місті просідають, бої відбуваються у західній частині висоток (у Курахово – Ред.), все веде до того, що зовсім скоро вона перейде повністю під контроль супротивника", - повідомляє український боєць із позивним "Мучною".
Також, за його словами, росіяни почали наступати у бік Розливу - села, з якого відкривається шлях до відрізання західної траси, що веде на Курахово та всього українського угруповання на південь від міста.
"Мучний" пише про втрату ЗСУ двох посадок. Просування відображено і на карті Deep State.
Також росіяни продовжують просуватися у Курській області. Вони відбили ще частину своєї території у районі села Плехове, свідчить карта Deep State.
Міноборони РФ заявляє, що взято під контроль села Дар'їне та Плехово. DS вказує, що невелику частину Плехового ЗСУ ще контролюють. Російські військові паблики вчора писали, що це вже повністю контролюється армією РФ.
Нагадаємо, вчора росіяни також мали просування на цій ділянці та прорвалися звідти до Сумської області.
Новий удар ATACMS по Росії
Вночі Україна завдала двох ударів по РФ. Один був за нафтовим терміналом у Брянській області, другий - по авіаційному об'єкту в Таганрозі.
У першому випадку, як заявила російська влада, був наліт безпілотників, у другому - ракетний удар.
Чим ударили по Таганрогу, розташованому приблизно за 160 кілометрів від лінії фронту, Україна не повідомляла і взагалі прямо цей удар не коментувала (визнавши лише наліт на Брянську область). У російських пабликах писали про дві версії - приліт ракет ATACMS або українського реактивного дрону "Паляниця".
Ближче до вечора міноборони РФ заявило, що це були шість ракет ATACMS, метою був військовий аеродром. Стверджується, що збили дві ракети, а решту було "відхилено" засобами РЕБ. При цьому "через падіння уламків є постраждалі серед особового складу, незначні пошкодження зазнали дві будівлі".
"Ця атака західною далекобійною зброєю не залишиться без відповіді, відповідних заходів буде вжито", - додали російські військові.
Практично одночасно із цією заявою західні ЗМІ написали про загрозу нового удару "Ліщиною" по Україні в "найближчі дні".
"Росія може провести ще одне випробування балістичної ракети середньої дальності "Горішник" найближчими днями", - заявив представник адміністрації США агентствам Reuters та Bloomberg.
Нагадаємо, що днями посольство США вже випускало чергове попередження про підвищену загрозу повітряних ударів по Україні - як було зроблено незадовго до першого удару "Горішником". Також українські військові паблики писали про активність на полігоні "Капустин яр" в Астраханській області, звідки запускався перший "Горішник".
Повторимося, що Україна удару ракетами ATACMS не підтверджувала - не спростовуючи цього і попередніх заяв російського міноборони. Судячи з них, останній подібний удар Київ завдав 25 листопада - тобто понад два тижні тому. Через день після того удару глава російського генштабу Герасимов зателефонував до США, після чого в обстрілі Росії західним "дальнобоєм" настала суттєва пауза.
Цю паузу складно пояснити військовими міркуваннями - так рідко оперативно-тактичні ракети на фронті, якщо вони є, застосовувати б не стали (Росія б'є тими ж "Іскандерами" по кілька разів на тиждень). Тобто рішення про паузу було швидше за все політичним.
З чим пов'язане відновлення ударів по Росії західним "дальнобоєм", зараз сказати важко. Не виключено, що із закликами Трампа заморозити війну лінією фронту та розпочати переговори з Росією, яких ні Київ, ні "партія війни" на Заході зараз проводити не хочуть.
І шлях до таких переговорів явно не стане простішим, якщо сторони почнуть активно обмінюватися ударами західним "дальнобоєм" та "Горішником". Ризикуючи ще й ширшою ескалацією - вже між Росією та НАТО - оскільки Москва раніше вписала в ядерну доктрину можливість і ядерного удару у відповідь на обстріли західною зброєю.
Втім, не виключено, що на цей удар Москва відповість і "традиційніше" - новим масованим обстрілом української енергетики. Нагадаємо, що вони відновилися якраз одночасно з рішенням Байдена зняти заборону на "дальнобій". Останній такий удар був у ніч проти 28 листопада. Після нього Україна вже два тижні мешкає за графіками відключення світла.
Переговори чи продовження війни?
Тобто, як і припускали багато аналітиків, останніми тижнями до інавгурації Трампа, війна може увійти в період суттєвої ескалації.
Сьогодні цю думку висловив прем'єр Угорщини Орбан, який після відвідин Трампа у США сьогодні зателефонував Путіну. Після цієї розмови заявив, що попереду "найнебезпечніші" тижні війни в Україні.
"Сьогодні вранці провів годинну телефонну розмову з президентом Путіним. Ми живемо в найнебезпечніші тижні війни. Ми використовуємо всі дипломатичні засоби, які є в нашому розпорядженні, для сприяння припиненню вогню і досягненню миру", - заявив Орбан.
Путін, за версією Кремля, повідомив угорському прем'єру, що Україна "виключає можливість мирного врегулювання". Також Пєсков заявив, що жодних послань від Трампа Орбан Путіну не передавав, і розмови двох президентів поки що ніхто не готує.
При цьому очевидно, що дзвінок до Кремля відразу після відвідин Орбаном резиденції Трампа говорить як мінімум про те, що обмін думками ведеться. Нехай поки що і через посередників, оскільки Трамп на посаду ще не вступив.
Характерно, що Зеленському така "човникова дипломатія" Орбана не сподобалася, і він розкритикував прем'єра Угорщини за дзвінок Путіну у досить жорсткій формі. "Ми всі сподіваємося, що Віктор Орбан не буде хоча б Асаду до Москви дзвонити по телефону, щоб послухати ще й його вартові лекції. Не потрібно грати на власний імідж за рахунок єдності – треба дбати про загальний успіх", - написав український президент.
Тим часом агентство Reuters сьогодні повідомило подробиці, як Зеленський і Макрон зустрічалися в Парижі з Трампом. Якщо вірити цьому повідомленню, то президенти України та Франції намагалися схилити Трампа до жорсткої позиції щодо Путіна та переконати його відмовитися від компромісів із РФ.
За даними Reuters, на тій зустрічі Трамп заявив, що хоче негайного припинення вогню та переговорів, щоб швидко закінчити війну. Але Зеленський на це сказав, що "для світу потрібні гарантії, бо одного припинення вогню недостатньо". Макрон та Зеленський при цьому "були на одній хвилі", але намагалися цього не проявляти при Трампі, щоб "не заганяти його в кут".
Обидва президенти намагалися пояснити Трампу, що "Путін у 2024 році вже не такий, яким він був у 2017 році", у перше президентство республіканця.
Водночас, як зазначає видання, ні Дональд Трамп, ні його радники не дали відповіді на запитання щодо вимог Зеленського щодо гарантій безпеки, які Україна вимагає у рамках можливого врегулювання. "Це створило у Києві зростаюче відчуття невизначеності, що посилюється місяцями постійних територіальних втрат Донбасу та нічними атаками безпілотників на інфраструктуру країни", - пише видання.
Також Зеленський і Макрон на зустрічі переконували Трампа зайняти жорсткішу позицію щодо Москви через падіння Асада в Сирії, яку Москва не змогла захистити.
Раніше ми вже писали, що українська влада та "партія війни" на Заході (до якої належить і Макрон) спробують використати падіння Асада в Сирії, щоб переконати Трампа не пропонувати Путіну компромісні умови завершення війни, а продовжувати її далі.
Водночас, зважаючи на те, що наступного дня після розмови Трамп закликав до негайного припинення вогню, на його позицію аргументи Зеленського та Макрона на паризькій зустрічі особливо не вплинули.
Він продовжив у кількох інтерв'ю закликати до припинення вогню - тобто по суті до зупинки війни по лінії фронту. Також сьогодні стало відомо, що після зустрічі з Макроном та Зеленським Трамп заявив у Парижі, що Україна буде його головним пріоритетом після інавгурації.
"Я думаю, що нам потрібно вирішити українську проблему з Росією. Обидві ці країни втрачають таку кількість, в яку ніхто не може повірити. Сотні тисяч солдатів гинуть", - заявив обраний президент в інтерв'ю Paris Match.
Він додав, що Близький Схід також є для нього "великим пріоритетом", але там "менш складна ситуація", ніж в Україні. "Але це дві ситуації, які нам потрібно вирішити, і зробити це швидко. Багато людей помирає", - сказав Трамп.
При цьому в Україні та Росії кажуть, що на даний момент офіційно жодних пропозицій щодо закінчення війни з боку США, Трампа чи інших сторонніх гравців не надходило. Але, судячи з наведеної вище цитати Трампа, він має намір зробити якусь офіційну пропозицію після своєї інавгурації. І те, що відбувається зараз – це попередня робота у цьому напрямі.
У той же час позиції України та Росії зараз залишаються діаметрально протилежними, і обидві сторони кажуть, що не мають наміру від них відступати. Як Трамп має намір вирішувати це питання - поки що неясно. І чи має намір взагалі. Адже завжди залишається опція у відповідь на відмову Києва та Москви сісти за стіл переговорів не починати хитромудрих інтриг, а "вмити руки" і заявити, що США усуваються від процесу і вирішуватимуть свої проблеми, припинивши принагідно вливати мільярди доларів у цю війну (що Трамп цілком може уявити як свою перемогу).
І це насправді буде найгіршим варіантом для України, оскільки жодних домовленостей щодо припинення вогню досягнуто не буде, американська допомога припиниться, а війна не закінчиться. І це стане різким погіршенням ситуації для Києва.
До речі, такий варіант, в українській владі, ймовірно, все ж таки розглядають. В уряді кажуть, що матимуть змогу протриматися півроку без американських поставок.
"Я вважаю, що у нас достатньо коштів, достатньо зброї, ракет та артилерійських снарядів, щоб протистояти хоча б на перше півріччя 2025 року. Ми надамо достатні бюджетні асигнування для закупівлі необхідних боєприпасів та військової техніки у 2025 році", - сказав міністр фінансів Сергій Марченко, відповідаючи на запитання El Pais, що буде, якщо Трамп зупинить підтримку Києва.
Інше питання, що без США решта Заходу може не потягнути підтримку Києва. При цьому не виключено, що Києві та союзних країнах сподіваються ще переконати Трампа продовжить підтримку в якійсь формі - аргументуючи, що військова перемога Росії в Україні вдарить по авторитету Трампа не менше, ніж по Байдену вдарила втеча американських військ з Афганістану.
Незрозуміло, щоправда, як відреагує на це Дональд Трамп. Поки він не демонструє жодного бажання ні продовжувати політику Байдена щодо України, ні тією чи іншою мірою посилювати залучення США до війни. А каже зовсім обернені речі.