Висунення спеціальним посланником з питань України генерала Кіта Келлога, мабуть, найчіткіший, з моменту виборів, сигнал від Трампа, який він бачить свою політику щодо війни.
Келлог, як ми вже писали, відомий тим, що пропонує завершення війни по лінії фронту через примус Києва та Москви до переговорів, а також зняття з порядку денного питання вступу України до НАТО.
І висування Келлога вказує на те, що саме у цьому напрямі мислить і сам Трамп.
Звичайно, до моменту інавгурації залишається ще майже два місяці і за цей час може багато статися. І позиція Трампа також може змінитися. Тим більше, що в самій Республіканській партії є чимало прихильників іншого підходу - продовжувати підтримку України в тому ж режимі або навіть збільшити її, а не схиляти Київ до якнайшвидшого завершення війни.
Однак час, що минув з моменту виборів у США, показує, що прихильників цієї точки зору Трамп від себе віддаляє. Наприклад, він прямо заявив, що колишнього держсекретаря Майка Помпео (одного із представників "партії війни" серед республіканців, на якого робила особливу ставку Банкова) у його команді не буде. Не виправдалися й очікування, що мали місце в Києві, що спецпосланцем по Україні призначать соратника Помпео Хука.
Як бачимо, зараз Трамп висуває на ключові посади, від яких так чи інакше залежатиме політика щодо України, прихильників якнайшвидшої зупинки війни.
І це створює непросту дилему для української влади, яку вибрати стратегію, якщо Трамп запропонує саме такий варіант (завершення війни по лінії фронту та мораторій на вступ України до НАТО).
Сьогодні екс-міністр закордонних справ Кулеба заявив, що Зеленський не погодиться завершити війну по лінії фронту, фактично залишивши Росії захоплені нею території, навіть якщо США загрожуватимуть припинити допомогу (що, за оцінкою екс-міністра, може призвести до обвалу фронту, про що раніше говорив і президент України ).
Однак таке трактування виглядає дивно. За логікою Кулеби виходить, що у Зеленського віддадуть перевагу "обвалення фронту", що призведе до ще більшої втрати територій, а не варіант завершення війни по лінії фронту, при якому втрати території будуть значно меншими, ніж у разі продовження війни в умовах зупинки американської допомоги.
Не зовсім зрозуміло, навіщо українській владі так чинити - з урахуванням того, що населення, судячи з останніх опитувань, дедалі більше схиляється до переговорів і навіть територальних поступок задля зупинення війни. І навряд чи кинеться "зносити" президента, якщо він такий варіант затвердить.
Крім того, якщо Трамп справді поставить питання рубом - або переговори зі зупинкою війни, або припинення допомоги, простір для маневру у Зеленського може стати зовсім невеликим, оскільки за відсутності американської допомоги умови завершення війни для Києва стануть набагато гіршими, ніж припинення вогню по лінії фронту.
Тому далеко не факт, що Зеленський жорстко піде у відмову, а не погодиться із пропозицією Трампа.
Щоправда, ще важливе питання - чи погодиться з цією пропозицією Кремль, офіційно заявлені умови закінчення війни якого, як і офіційні українські умови, не мають на увазі завершення війни по лінії фронту (Путін, нагадаємо, вимагає передачі йому всієї території чотирьох областей України - Донецької, Луганській, Запорізькій та Херсонській).
Втім, якою буде реакція Кремля на пропозиції Трампа про завершення війни, якщо воно надійде, залежатиме від багатьох чинників. У тому числі й від позиції партнерів РФ із країн Глобального півдня (більшість із них підтримують якнайшвидше завершення війни), а також від ситуації на полі бою на момент інавгурації президента США.
Останній момент, звісно, впливатиме і на позицію Києва.
Які погляди Келлога?
Вони складаються із двох блоків.
Перший – Келлог виступає за діалог з РФ і не лише по Україні.
У своїй книзі "Війна іншими методами" він пише: "мети нашої зовнішньої політики повинні ґрунтуватися на головних інтересах національної безпеки Америки. Ми хочемо жити у світі та дружбі з Росією та Китаєм. У нас є серйозні розбіжності з цими двома країнами, і ми повинні дивитися на них відкритими очима. Але ми не повинні бути супротивниками. інтересах".
При цьому в тій же книзі він уточнює: "якщо ми не зможемо укласти вигідну угоду для Америки, то швидко вийдемо із-за столу (переговорів – Ред. ).
Келлог був одним із співавторів плану щодо України, який був запропонований Трампу влітку 2024 року. Згідно з цим планом, Київ зможе і надалі отримувати американське озброєння та іншу військову допомогу, лише якщо погодиться брати участь у переговорному процесі.
При цьому пропонуватиметься встановити режим припинення вогню по лінії фронту, а умови такого режиму будуть узгоджені з ситуації на полі бою на момент переговорів. Келлог пропонує Україні відмовитися від намірів повернути захоплені росіянами території військовим шляхом у ході нинішньої війни та погодиться на її зупинку.
Келлог пропонував також відкласти вступ України до НАТО в обмін на всеосяжну мирну угоду, яка передбачає гарантії безпеки. Він вважає, що однією з основних помилок адміністрації Джо Байдена є "ігнорування інтересів Росії при розгляді можливості вступу України до НАТО".
У своїй статті для The Washington Times у лютому 2024 року Келлог писав про необхідність переговорів та називає політику Байдена в Україні провальною. У ній він порівнює Трампа з Рейганом і Кеннеді, а також процитував останнього: "давайте не вестимемо переговори зі страху. Але не боятимемося і переговорів".
З іншого боку, Келлог виступає за тиск не лише на Київ, а й на Москву з метою примусу до переговорів.
Він пропонував попередити РФ, що будь-яка відмова вести переговори призведе до збільшення підтримки України з боку США.
Також Келлог виступав за оподаткування продажів російських енергоресурсів та використання отриманих коштів на відновлення України, якщо Росія не погодиться приєднатися до запропонованого формату переговорів.
В цілому, з усього описаного вище виходить, що Келлог пропонує натиснути і на Київ (погрожуючи припинити/зменшити допомогу), і на Москву (погрожуючи збільшити допомогу Україні, обкласти новими зборами російський експорт), щоб вони прийняли план завершення війни по лінії фронту фактичним мораторієм на вступ України до НАТО. І якщо українській владі такому пресингу чинитиме опір важко, то з реакцією Москви ясності менше. Як і з практичною реалізацією планів тиску на РФ. Але в логіці пропозицій Келлога, якщо Кремль відмовиться від плану Трампа, то і війна в Україні, і конфронтація РФ із США можуть вийти на новий рівень ескалації.
У той же час, Келлог пропонує вести з Москвою діалог і, якщо Путін його одразу не відкине, то шанси домовитися у США та Росії все ж таки будуть.