Суперечки про "Орешник", реакція Заходу на заяву Путіна, загострення на південному фронті. Підсумки

Наслідки прильоту по Сум

Аналізуємо підсумки 1003 дня війни в Україні.

"Гірешник" чи "Кедр"?

Однією з головних тем у світі сьогодні є вчорашній російський удар по Дніпру балістичною ракетою, яка призначена для ядерної війни. І заява Путіна, що послідувала за цим, де він каже, що такі удари можуть повторитися, якщо продовжаться обстріли російської території західними далекобійними ракетами.

Причому російський президент пригрозив цими ударами не лише по Україні, а й по західних країнах, які, за словами Путіна, наводять ці ракети на цілі до РФ.

Він також заявив, що удар по Дніпру завдавав нової російської ракети середньої дальності "Горішник" з гіперзвуковим прискоренням. І сказав, що західна ППО збити її не в змозі.

Зазначимо, що до вчорашнього дня ніхто про систему "Горішник" не чув.

Напередодні українські паблики, а також західні ЗМІ писали, що Росія застосувала в Україні міжконтинентальну балістичну ракету РС-26 "Рубіж". А в Пентагоні вчора, вже після заяв Путіна, теж використовували цю назву – не згадуючи при цьому слова міжконтинентальна.

"Я можу підтвердити, що Росія справді запустила експериментальну балістичну ракету середньої дальності. Ця БРСД була створена на основі російської моделі міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 "Рубіж", - заявила представник відомства Сабріна Сінгх. Вона також підтвердила, що Росія заздалегідь повідомила США про США запуску (з чим, як зважаючи на все, і пов'язане закриття американського посольства у Києві днем раніше).

Сьогодні з'явилася ще одна версія того, якою зброєю Росія вдарила по Дніпру. ГУР України заявляє, що це був не "Горішник", як заявив Путін, а ракетний комплекс "Кедр".

За даними української розвідки, підлітковий час цієї російської ракети з моменту запуску в Астраханській області до попадання по Дніпру становив 15 хвилин. На ракеті було встановлено шість бойових частин: кожна оснащена шістьма суббоєприпасами. Швидкість на кінцевій ділянці траєкторії – понад 11 Махів (Путін учора, говорячи про "Горішник", заявляв про швидкість 10 Махів).

За даними ГУР, випробування комплексу проходили на полігоні "Капустін Яр" Астраханської області у жовтні 2023 та червні 2024 року.

Зазначимо, що відомостей про "Кедр" у російській пресі більше, ніж про "Рубеж". Про цю розробку у Росії почали писати за рік до вторгнення в Україну.

Наприкінці лютого 2021 року заявлялося, що за проектом "Кедр" розпочато роботи. У квітні російські ЗМІ повідомили, що комплекс до кінця поточного десятиліття вже надійде на озброєння. На 2024 рік було заплановано лише дослідно-конструкторські роботи (ГУР же, нагадаємо, заявив, що до цього часу вже було проведено випробування).

Тоді ж російські медіа припускали, що основою "Кедра" стане твердопаливна ракета, яка запускатиметься як із шахт, так і з пересувних платформ - з перспективою заміни МБР "Тополь" та "Ярс".

При цьому ЗМІ неодноразово писали про те, що "Кедр" - розробка з прицілом на далеку перспективу, найоптимістичнішою датою введення комплексу в дію називався 2030 рік. На той час настане граничний термін експлуатації "Тополь" та наближення до цього терміну "Ярсів", які "Кедр" зможе замінити.

Тобто якщо виходити з повідомлення ГУР про те, що "Кедр" вже завдав удару по Україні, Росія змогла зробити цю ракету в кілька разів швидше, ніж планувалося раніше.

Втім, поки що на Заході застосування "Кедра" не підтверджували. І в самій Росії продовжують говорити, що це був новий комплекс "Горішник" (міноборони РФ також сьогодні заявило, що цим комплесом було вражено військовий завод у Дніпрі).

Після появи цих різночитань глава військової розвідки Буданов спробував внести ясність і заявив, що "Ліщина" - це робоча назва "Кедра".

При цьому з України надходять інші відомості. Український військовий чиновник анонімно заявив газеті Financial Times, що по Дніпру вчора таки вдарила ракета РС-26 "Рубіж" - що збігається з позицією Пентагону. У статті також підтверджується, що було вражено "Південмаш".

Але вже ближче до вечора Путін знову заявив, що "Ліщина" - це принципово нова розробка, а не модернізація проектів, що існували раніше. За його словами, Росія має запас таких ракет і що їх випробування, у тому числі і "в бойових умовах", будуть продовжені "в залежності від погроз".

Загалом відомості про тип ракети надходять суперечливі. Це говорить про те, що удар наносився справді якоюсь новою російською розробкою, про яку поки що насправді мало що відомо.

Реакція Києва та Заходу

В Україні та світі удар "Горішником" викликав досить бурхливу реакцію.

Сьогодні депутати Верховної Ради повідомили, що парламент із міркувань безпеки збиратися поки не буде. Зважаючи на все, побоюються удару нової російської ракети, яку не збиває українська ППО. Частина депутатів каже, що росіяни збираються завдати удару по урядовому кварталі в столиці.

Тобто удар серйозно стурбував українське керівництво (хоча Офіс президента та Кабмін заявили, що працюють у колишньому режимі).

Зеленський учора у своєму зверненні зажадав від партнерів "сильної реакції" на удар, якої, на його думку, немає. За його словами, "треба тиснути, потрібно примушувати Росію до справжнього світу, який можливий лише завдяки силі".

"Світ має на це реагувати. Зараз сильної реакції світу немає. Путін дуже чутливий до такого. Він перевіряє вас, шановні партнери... Його треба зупинити. Якщо жорсткої реакції на вчинки Росії немає, отже, вони бачать, що так можна", – заявив український президент.

Українські ЗМІ пишуть, що Київ уже просить у американців системи ППО, які здатні збивати такі ракети.

При цьому реакція західних країн справді наразі більше стурбована, ніж войовнича.

У Пентагоні заявили, що стурбовані застосуванням Росією нового типу озброєння - але не вбачають ознак того, що Росія готується застосувати в Україні ядерні ракети. Також там повідомили, що Москва про удар заздалегідь попередила (у зв'язку з чим і було евакуйовано посольства у Києві).

Заяв про те, що США якось дадуть відповідь на цей удар або посилять підтримку Києва, від Пентагону та й загалом від західних політиків не звучало. Швидше в їхніх коментарях звучить стривоженість, що війна може поширитись за межі України та РФ. Чого на Заході не хочуть.

Так, наприклад, канцлер Німеччини Шольц назвав російський удар баллістикою по Дніпру "небезпечною ескалацією". Але, судячи з контексту, він вважає не тільки удар РФ по Дніпру, а й відправку в Україну західних далекобійних ракет.

"Наскільки небезпечна ця війна, нам показує остання ескалація: Путін використовував ракети середньої дальності для завдання удару по території України. Страхаюча ескалація", - сказав канцлер Німеччини, згадавши, що постачати Україні Taurus Німеччина не має наміру, щоб уникнути прямого конфлікту НАТО з РФ.

Прем'єр Польщі Туск заявив про "реальний ризик глобального конфлікту" після російського удару по Дніпру, передає Reuters.

"Війна на сході вступає у вирішальну фазу, ми відчуваємо, що наближається невідомість. Конфлікт набуває драматичних масштабів. Останні кілька десятків годин показали, що загроза серйозна і реальна, коли йдеться про глобальний конфлікт", - сказав Туск.

ООН звертається до обох сторін війни із закликом вжити термінових заходів до деескалації. У цьому ж дусі витримано й заяву Китаю.

Західні ЗМІ розцінюють російський удар як "попередження". Як вважає редактор Financial Times по Європі Бен Холл, атака була суто посланням - "ретельно спланована спроба продемонструвати ескалаційне домінування - здатність переграти Захід сходами дій у відповідь аж до ядерної війни".

При цьому Холл зазначає, що Москва дотримувалася протоколів безпеки, попередивши Захід про атаку, що готується. Також Росія показала, що ескалація є оборотною.

"Це частина ширшої офіційної російської стратегії, спрямованої на те, щоб розмити кордон, створюючи враження, що поріг не повністю перетнуто - або що його можна ще подолати у зворотному напрямку", - написав про те ж експерт "Фонду Карнегі" Олександр Баунов.

Загалом реакція у світі на вчорашню заяву Путіна показує, що як мінімум однієї мети вона досягла – загроза ескалації війни в Україні через залучення до неї західних країн стала топовою у міжнародному масштабі.

Ми вчора писали, що Росія мала дві стратегії реакції на удари далекобоєм.

Перша – швидка та максимально жорстка відповідь, включаючи використання ядерної зброї в Україні або навіть у країнах НАТО. Її просуває російська "партія війни".

Друга - ядерну зброю не використовувати, але загрожувати її застосуванням (зокрема і країнам НАТО), зміцнюючи "переговорну позицію" напередодні початку можливого діалогу з Трампом. Паралельно з тією ж метою активізувати удари по Україні звичайною (не ядерною) зброєю. Завдання максимум - зупинити подальші удари далекобійною зброєю по РФ та перетин інших "червоних ліній" Кремля. Завдання мінімум - створити в західних суспільствах топ-темою обговорення загрозу початку глобальної ядерної війни, щоб посилити позиції тих сил, які виступають за домовленості з Москвою для якнайшвидшого завершення війни (виходячи з базового припущення, що ніхто через Україну на Заході підводити справу до ядерної війни не хоче і не буде).

Вчорашній виступ Путіна був витриманий на кшталт другої стратегії. І зараз можна констатувати, що завдання щонайменше воно виконало – загрозу ескалації та глобального конфлікту зараз обговорюють усі. І це саме собою чинить тиск на владу західних країн для прискорення початку переговорного процесу щодо України. І підвищує ймовірність, що після приходу до влади Трампа процес все ж таки почнеться.

Однак гарантій цього поки що немає.

Наприклад, невідома яка реакція буде Москви, якщо удари західними дальбойними ракетами по російській території продовжаться й надалі (їх немає із середи, але це не означає, що їх не буде й надалі). Чи перейде Путін у такому разі до першої стратегії? Або витримає паузу до інавгурації Трампа, утримуючись від особливо різких кроків?

Чи перейдуть Україна та Захід нові червоні лінії Кремля, що підвищить ймовірність цих різких кроків?

Поки що на ці запитання точної відповіді немає. Але, як ми вже писали, "партії війни" сильні і в Україні, і на Заході, і в Росії. І вони зацікавлені в тому, щоб, на момент інавгурації Трампа, вивести війну на такий рівень ескалації, який максимально ускладнить будь-які спроби її завершити.

Хоча нинішня реакція у світі та на Заході на останні заяви та події показує, що далеко не у всіх є бажання доводити справу до такого рівня ескалації.

Ситуація на фронті

Росіяни активно штурмують у напрямку Великої Новосілки на півдні Донецької області, повідомляють паблік з обох боків.

Лейтенант ЗСУ із позивним Алекс пише, що на сході противник активізувався біля Роздольного, а на заході штурм йде з району Рівного з метою вийти на трасу Новосілка – Велика Новосілка. Таким чином, на його думку, росіяни хочуть обійти Велику Новосілку.

Карта Deep State показує поступ на схід від селища біля Золотої Ниви.

Російські паблики стверджують, що на східному фланзі біля Роздольного їм вдалося за день пройти 4-5 км та практично перерізати трасу на Велику Новосілку з півночі – з Богатиря.

Росіяни активізувалися на Запорізькому напрямі, який є найнебезпечнішим для України. Про це заявив командир Третьої штурмової бригади Андрій Білецький.

За його словами, загроза там полягає у близькості до Дніпра, можливості перерізання ліній постачання ЗСУ, які витягнуті із заходу на схід, рівниною місцевості та майже відсутність великих населених пунктів, де можна довго утримувати оборону.

Наразі штурми йдуть переважно в районі Великої Новосілки, яка є "надзвичайно важливим вузлом оборони півдня України". Там російські війська вже мають просування, пов'язані для РФ із захопленням району Курахове.

Також можна очікувати штурмів на захід (тобто ближче до річки Дніпро).

ВСУ у свою чергу, за його інформацією, зараз стали "в авральному режимі" насичувати людьми підрозділи та будувати фортифікації на запорізькій ділянці, каже Білецький.

Центральною точкою фронту зараз залишається Курахове. За версією українських пабліків, бої точаться у східній половині міста. Російські паблики пишуть, що йдуть бої за висотну забудову міста, яка переважно під ЗСУ, як і західні околиці.

Також, за версією росіян, зі сходу бої підходять до села Старі Терни, що має ключове значення, на північний захід від Курахового і водосховища.

Також українські військові повідомляють про просування росіян у Торецьку та Часовому Яру.

У Торецьку тривають бої за два ключові об'єкти - шахти "Торецька" та "Центральна". Обидві шахти росіяни обходять із флангів, де поступово просуваються. У Часовому Яру "противник закріплюється в районі вогнетривкого заводу, бої відбуваються на території цехів", пише український боєць із позивним "Мучною". На його думку, втрата цього опорного пункту може призвести до падіння міста.

На Курщині російські війська відбили великий Ольговський ліс. Про це свідчить мапа українського військового паблика Deep State.

Про захоплення лісу днями повідомляло російське міноборони. Напередодні звідти надходили дані щодо блокування українських підрозділів. Зі взяттям Ольгівського лісу росіяни розблокують для себе дорогу з Коренево на південь, до Новоіванівки та Зеленого Шляху, спростивши логістику з фронтом.

Загалом у Курській області ЗСУ утримують близько 800 км кв. території, повідомляють українські ЗМІ з посиланням на джерело у Генштабі. Заявлено, що максимально ЗСУ утримували понад 1300 км кв.

При цьому ресурс Deep State вказує зараз контроль лише над 559,83 квадратними кілометрами. А російські ресурси вказують ще меншу площу – 450-500 квадратних кілометрів.

До обстрілу.

Сьогодні "Шахед" завдав чергового удару по Сумах. Загинуло двоє людей, поранено 13, більше десяти багатоповерхівок було пошкоджено. Куди саме був приліт, не уточнюється.

Також вдень було кілька ударів балістикою під Дніпром. Приліт був об'єктом інфраструктури.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.