В Україні знову порушується тема відновлення авіаперельотів, причому, у найближчій перспективі.
Нещодавно одразу кілька видань, з посиланням на анонімні джерела в уряді, написали про те, що авіасполучення з України розпочнеться вже до кінця зими 2025 року. І зараз, нібито, влада шукає надійних страхових механізмів. Плюс – ніяк не можуть вирішити – який аеропорт відкривати першим – Львівський чи "Бориспіль".
Старший партнер компанії Marsh McLennan (вона займається страховкою суден, що ходять морським коридором) Кріспін Еллісон, виступаючи днями на Київському міжнародному економічному форумі, заявив "якщо нам пощастить, то в січні у нас буде п'ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати (з України - Ред.)
Паралельно з'являються й інші натяки на швидке відновлення польотів.
Києвом розставили десятки нових покажчиків "Аеропорт Бориспіль". А у регіонах несподівано активізувався переділ сфер впливу на місцевих аеропортах.
Розбиралися, чи справді все йде до "відкриття неба".
"Зелений мене зненавидить"
Про відновлення авіасполучення в Україні говорять уже давно. Ще минулого року радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі телемарафону міркував, що потрібно для відкриття аеропорту "Бориспіль". А керівник ОП Андрій Єрмак, зустрічаючись із послами, заявляв, що "Бориспіль" незабаром прийматиме та відправлятиме повітряні судна.
Влітку минулого року "Бориспіль оголосив тендер майже на 52 млн гривень на комплексне обслуговування внутрішніх приміщень аеровокзального комплексу, паркінгу та інших об'єктів аеропорту. Щоправда, це викликало скандал (навіщо стільки грошей витрачати на непрацюючий аеропорт) та торги скасували.
Незабаром зійшли нанівець і обговорення – коли ж із України почнуть літати літаки.
Цього літа тема авіаперевезень знову спливла. Міністерство інфраструктури за підтримки посольства навіть розробило дорожню карту відкриття повітряного простору.
А нещодавно одразу кілька видань, посилаючись на неназване джерело в уряді, написали, що підготовка до відновлення авіасполучення йде повним ходом, і нібито перші літаки з України можуть полетіти вже до кінця нинішньої зими.
Питання лише у механізмі страхування та аеропорту, з якого почнуть літати.
Непрямо цю інформацію підтвердив Кріспін Еллісон, виступаючи на КМЕФ.
За його словами, простіше буде забезпечити механізм страхування, якщо літаки вилітатимуть з аеропорту "Львів". Але нібито Зеленський наполягає, щоб першим відкрили "Бориспіль".
"Президент зненавидить мене за те, що я це сказав, тому що він сфокусований на "Борисполі", але початковий фокус - "Львів". Сім хвилин польоту від Польщі", - зазначив Еллісон. Він також заявив, що "Львів набагато безпечніший, ніж Тель-Авів". Тобто можна літати.
Чи це дійсно так, і чи варто очікувати відновлення польотів уже протягом кількох місяців?
Джерело "Страни" на авіаринку розповіло, що тему відновлення польотів почали розігрівати ще з літа.
"Це пов'язано з призначенням нового аташе, який у тому числі почав займатися інфраструкурними питаннями. За його ініціативою у Варшаві зібрали велику конференцію за участю профільних регуляторів ЄС, США та Великобританії, страховиків, перевізників та ін. Тоді ж наше Мінінфраструктури презентувало дорожню карту з відкриття повітряного простору. Насправді міжнародні партнери зацікавлені в поновленні перельотів з України. Це як із морським коридором. Нікому нецікаво, щоб інфраструктура простоювала, якщо на ній можна заробляти", - розповіло джерело "Страни".
Але, за його словами, міжнародні партнери наполягають на тому, щоб перельоти почалися з аеропорту "Львів".
"При вильоті зі Львова літак знаходиться у повітряному просторі України всього 7 хвилин, далі вже Польща. Страховка коштуватиме близько 50 доларів на кожне крісло (незалежно від кількості проданих квитків та завантаження літака) в один кінець. Тобто, за невеликий літак ( скажімо, Embraer на 100 місць) доведеться заплатити 10 тисяч доларів в обидва кінці. рейси до найближчих європейських столиць (наприклад, Варшаву) до 200 доларів в один бік або 400 доларів туди і назад", - каже нам керівник консалтингової агенції Friendly Avia Support Олександр Ланецький.
Для української влади тема відкриття пасажирських перевезень також цікава.
"По-перше, це великий PR - ось, дивіться, незважаючи на війну, ми можемо захистити своє небо та відновити польоти. По-друге, під цю справу можна попросити у міжнародних партнерів більше систем ППО. По-третє, йдеться про гроші. Аеропорти – це просто верстати з друкування грошей. До війни "Бориспіль" приносив по 50-60 млн доларів чистого прибутку, Львів – 20 млн. Це без урахування тих мільйонних потоків, які розходилися за схемами. Нині, зрозуміло, буде менше, але це все одно дуже цікаво, особливо з урахуванням просідання за іншими потенційно грошовими напрямками", - каже наше джерело на авіаринку.
Але наша влада, на відміну від міжнародних партнерів, наполягає на запуску аеропорту "Бориспіль".
"Начебто Зеленський сказав, що починаємо з "Борисполя" або взагалі не починаємо. Це для нього принципове питання", - каже джерело.
Однак до цього є багато перешкод.
Наприклад, фінансового плану. У разі запуску польотів із "Борисполя" страховка буде набагато дорожчою, ніж у випадку з польотами зі Львова.
"Тарифи одразу ж злітають, у середньому, у 10 разів, порівняно з тими, що могли бути зі Львова. Замість 50 доларів на крісло матимемо вже 500 доларів на один кінець. І це лише страховка. Ще 100 доларів - прямі витрати перевізника, 100 – прибуток. 1400-1500 туди і назад", - каже експерт.
Зрозуміло, що навіть за такими тарифами деякі українці все одно літатимуть. Але потенційна аудиторія дуже вузька, особливо з огляду на те, що більшість чоловіків невиїзні.
При цьому, за словами Ланецького, щоб аеропорти генерували прибуток, потрібне завантаження хоча б 10 рейсів на день. Набрати людей на таку кількість бортів за нинішніх умов буде дуже непросто.
Проте, головне заперечення проти відкриття аеропортів – і не лише "Борисполя", а й Львова – у військових.
"Ідея відкрити повітряне сполучення поки йде війна носить виключно піар-характер. Влада, на тлі вкрай важкого становища на фронті, хоче показати, що в країні хоч щось налагоджується, повертаються елементи мирного життя. Але військові кажуть, що такий піар може дуже дорого обійтися. Відкриття "Борисполя" - це взагалі божевілля. Пасажирські літаки будуть літати за тими ж траєкторіями, що й російські повітряні цілі, які зараз все частіше атакують Київ та Київську область, а також летять через столичний регіон на захід. І тому є великий ризик випадкового потрапляння. А росіяни обов'язково вдарять, коли дізнаються, що ми збираємося відновлювати польоти. І на цьому питання закриють. Зі Львовом на перший погляд, простіше. Після зльоту літак буде у повітряному просторі України менше 10 хвилин. Проте до Львова також, як відомо, долітають російські ракети. Рідше, ніж до східніших регіонів, але долітають. І якщо там буде така жирна мета як діючий аеропорт, то росіяни, певен, витратяться на те, щоб завдати по ньому масованого удару, зруйнувати термінал і злітно-посадкову смугу. І поки що немає таких систем ППО, які б на 100% гарантували захист. І це не кажучи вже про те, що задля посилення захисту аеропортів потрібно буде десь перекидати системи ППО, кількість яких не безмежна. А це означатиме, що доведеться позбавляти захисту якихось інших територій. Чи потрібно це робити заради піару? І ще важливий момент. Польоти не будуть можливі під час повітряної тривоги. А вона іноді може тривати годинами і кілька разів на день. У таких умовах ніякого стабільного розкладу польотів не може бути. Люди просто довгими годинами чекатимуть на свої рейси. І в таких умовах літати через Польщу навіть швидше. Тому ідея відновити авіасполучення до закінчення бойових дій є вкрай сумнівною", - каже джерело.
"Підбираються до аеропортів"
Тема аеропортів загалом спливає дедалі частіше. І не тільки стосовно історії з відновленням авіаперельотів,
По регіональних аеропортах цього року взагалі спостерігається аномальна активність, – каже нам аналітик компанії "Європатруль" (займається дослідженнями транспортних ринків) В'ячеслав Коновалов.
Наприклад, у Львові нещодавно презентували план поетапного відновлення аеропорту імені Данила Галицького, а авіакомпанія Supernova "Нової пошти" нещодавно отримала дозволи на авіарейси зі Львова до Праги та Києва. Щоправда, потім у самій авіакомпанії уточнили, що не йдеться про відновлення польотів з України найближчим часом - поки що повітряний простір закритий.
Тим не менш, на авіаринку кажуть, що "Нова пошта", нібито, не проти викупити аеропорт Львова, якщо з'явиться така можливість. У самій компанії, утім, це не підтверджують.
У Тернополі навколо місцевого аеропорту спалахнув скандал. Директор підприємства "Теонопольавіаавтотранс" Володимир Кулак заявив, що на землі аеропорту претендує Великогаївська ОТГ, яка дала дозвіл на забудову прилеглої території.
За скандальним будівництвом, нібито, стоїть місцевий ресторатор та бізнесмен Іван Зазуляк (на ньому зареєстровані фірми "Зазуляк Студіо" та "Козацька смакота").
Нагадаємо: у свій час аеропорт Тернополя навіть називали серед претендентів на прийом бортів у разі відкриття повітряного простору.
Як розповіли "Страні" місцеві активісти, готується "дерибан" землі та Чернівецького аеропорту.
"Можуть бути виділені ділянки військовим плюс до землі підбирається кілька місцевих бізнесменів", - каже активіст.
Швидше за все, силовикам відійде і аеропорт "Ужгород", який ще недавно також називали претендентом на прийом пасажирських літаків у воєнний час (через його вигідне місце розташування). Злітна смуга фактично йде на територію Словаччини, де ризики безпеки бортів мінімальні). Але, як заявив нещодавно заступник керівника ОП та екс-глава Закарпатської ОВА Віктор Микита, "Аеропорт передали Міністерству внутрішніх справ. Тут планують створити європейський хаб авіазабезпечення цивільного захисту".
За його словами, аеропорт "Ужгород" міг би забезпечувати польоти, але він незручно розташований.
"До Закарпаття з Києва - 800 кілометрів. Від Харкова ще далі. Якщо дивитися на логістику, іноді зручніше доїхати потягом до польського аеропорту та полетіти одразу на всі боки, ніж їхати до Закарпаття", - сказав Микита. Втім, багато українців зараз спокійно їдуть через Закарпаття до аеропорту Будапешта. По кілометражу це на 300 кілометрів довше, ніж до Варшави, проте не потрібно стояти у величезних пробках на польському кордоні.
"З початку війни вся польотна інфраструктура зависла мертвим вантажем. І ось зараз починаються спроби по-новій її переділити. Те, що в принципі може генерувати гроші, відійде "своїм", але це поки що. Після закінчення війни тема приватизації аеропортів спливе однією з перших", до того ж до "Борисполю" та "Львова" вже виявляють інтерес американські інвестори. По дрібним региональним аеропортам завдання максимум - роздерибанити майно, насамперед землі, чим зараз і починають займатися", - каже наше джерело на авіаринку.