Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти розмір своєї облікової ставки на старому рівні 13%, що його голова Андрій Пишний пояснив зростанням інфляції.
За оцінкою НБУ, офіційний рівень інфляції у вересні досяг 8,6% і збільшувався у жовтні.
За підсумками 2024 року Пишний спрогнозував підвищення інфляції на рівні 9,7%, що вище 9%, закладених в останньому меморандумі МВФ.
"У наступні місяці ціновий тиск збережеться через подальший вплив факторів з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високих темпів зростання заробітних плат та збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону. У результаті до кінця 2024 року інфляція досягне 9,7%. Водночас навесні 2025 року інфляція почне знижуватись. Уповільненню темпів зростання цін наступного року сприятиме виважена монетарна політика НБУ, послаблення зовнішнього цінового тиску, покращення ситуації в енергосекторі та збільшення врожаїв. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 року та її приведення до мети 5% у 2026 році", - сказав він.
Також Пишний спрогнозував зростання ВВП України у 2025-2026 роках на рівні 4,3-4,6% та пообіцяв збільшення зовнішнього фінансування України.
"До кінця року очікується надходження понад 15 млрд доларів, з яких 4,8 мільярда — за програмою SPUR зі Світовим банком за підтримки фінансування США. Крім того, досягнуто значного прогресу в підтвердженні майбутніх обсягів допомоги. Міжнародні партнери суттєво наблизилися до надання Україні безповоротної позички, забезпеченої доходами від знерухомлених російських активів, обсягом до 50 млрд доларів в рамках програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне 41,5 млрд доларів, а наступного — 38,4 млрд доларів", - уточнив він.
Пишний перерахував такі ризики військової економіки:
- Виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім підтримки обороноздатності.
- Можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск.
- Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність та тиснутиме на ціни з боку пропозиції.
- Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
"Зберігається також ризик посилення геополітичної напруженості у світі на тлі війни на Близькому Сході, електоральних циклів в окремих країнах та спроб Росії сформувати коаліцію держав для конфронтації з демократичним світом", - сказав Пишний.