Після вбивства в Тегерані лідера ХАМАС Ісмаїла Ханії ЗМІ мало не в щоденному режимі передбачають, що Іран і "Хезболла" ось-ось завдадуть якогось потужного "удару у відповідь". Сам Іран також говорить про це постійно, але поки що переходити від слів до справи не поспішає.
З урахуванням напруження обстановки, швидше за все, все-таки відповідь буде, можливо вже й сьогодні, як прогнозує, наприклад, держсекретар США Ентоні Блінкен.
Однак поведінка Ірану (як і в попередньому випадку після ізраїльського удару по іранському консульству в Дамаску) показує, що Тегеран не дуже прагне ескалації, на відміну від Ізраїлю, який фактично прямим текстом викликає персів на бій. Але Іран на цю битву не поспішає.
Чому?
Головна причина – абсолютно різні "ставки" Ірану та Ізраїлю на виборах у США.
Для Ірану важлива перемога демократів, яким вигідно зараз навіть тимчасове замирення в секторі Газа (а велика війна на Близькому Сході до виборів їм взагалі не потрібна). Ізраїлю (а точніше Нетаньяху та його соратникам) потрібна перемога Трампа. Якщо переможе Харріс, на Нетаньяху чекають дуже важкі часи. А тому йому потрібно, щоби війна в секторі Газа не припинялася. А можливо, ще й на інший регіон перекинулася (що створить демократам ще більші труднощі). Власне, на це і націлені зараз усі дії ізраїльської влади, включаючи вбивство Ханії, що різко утруднило будь-які угоди щодо Гази, а також збільшило ймовірність масштабної війни.
Також від того, хто переможе у Вашингтоні, загалом залежить розвиток ситуації на Близькому Сході.
Операція у секторі Газа показала кардинальні зміни балансу сил у регіоні. Армія Ізраїлю вже не є однозначно домінуючою силою. За багато місяців боїв вона так і не спромоглася знищити ХАМАС, маючи переважну перевагу і в живій силі, і в озброєннях, а також повне панування в повітрі. У разі зіткнення з більш потужною у військовому відношенні "Хезболлою", не кажучи вже про Іран, шанси Ізраїлю на перемогу виглядають, м'яко кажучи, неоднозначними. Навіть використання ЦАХАЛ ядерної зброї ситуацію не переломить – наявний у розпорядженні ізраїльтян його невеликий арсенал не дозволить повністю знищити Іран, натомість Ізраїль може опинитися перед міжнародною ізоляцією. Тому єдиний шанс Нетаньягу на перемогу у великій війні – якщо на боці Ізраїлю відкрито виступатимуть США.
Якщо переможе Трамп, то ймовірність цього буде досить високою. Якщо переможуть демократи – вкрай мала. Особливо якщо ініціатором війни виступить сам Ізраїль. За даними західних ЗМІ, Байден вже попередив Нетаньяху, що країни НАТО допоможуть Ізраїлю відбити іранську "відповідь" на вбивство Ханії, але у разі нового провокування Ізраїлем Ірану Захід більше на допомогу не прийде і ракети не збиватиме. До речі, сьогодні пройшла інформація, що Нетаньяху розглядає варіант завдання превентивного удару по Ірану, якщо ізраїльське керівництво дійде висновку, що іранська атака "неминуча". І якщо Ізраїль справді так зробить, то це буде фактично повною калькою з дій Путіна щодо України.
Москва, нагадаємо, виправдовувала вторгнення тим, що Україна нібито готувала наступ на "ЛДНР", а тому РФ і завдала "превентивного удару" за принципом "якщо бійка неминуча, то бий першим". Зрозуміло, що за таких умов демократам дуже важко підтримати Ізраїль.
Крім того, для американців є чисто військово-технічні обмеження. Дії Ізраїлю у секторі Газа налаштували проти нього весь Близький Схід. І у разі початку великої війни з Іраном американці не зможуть спертися на своїх колишніх ключових союзників – Саудівську Аравію та Туреччину. Вони навряд чи, звісно, приєднаються до Ірану у війні проти США та Ізраїлю, але й Штатам особливо не допоможуть. У таких умовах американські сили в регіоні виявляться у вразливому становищі.
Іран та їхні союзники зможуть атакувати їх у будь-якій точці, також завдаючи ударів і по морських лініях постачання (благо війна в Україні показала, що досить прості у виготовленні морські безпілотники можуть бути серйозною загрозою для надводних кораблів).
Тому Ірану зараз не потрібна велика війна на Близькому Сході, яка збільшить шанси Трампа на переобрання. Ірану потрібно й надалі підтримувати на нинішньому рівні конфлікт навколо Ізраїлю (щоб не дати йому замиритися із тією самою Саудівською Аравією). Потім дочекатися перемоги демократів та подальшого погіршення відносин Заходу та Нетаньяху, а далі вже діяти за умов.
У Нетаньяху рівний протилежний план - провокувати загострення, минаючи шанси Харріс, а, можливо, і ризикнути розпочати велику війну з Іраном ще до виборів у США з розрахунку, що американці будуть змушені "вписатися" за Ізраїль, не бажаючи допустити розгрому свого союзника, а також посилення Тегерана та повної втрати свого впливу на Близькому Сході. І в такому разі вже неважливо буде, хто переможе на виборах, оскільки США за фактом у війну вже втягнуться.