Чому з бюджету США прибрали допомогу Україні, наслідки перемоги на виборах у Словаччині другого Орбана. Підсумки

Наслідки удару по Умані в ніч проти 1 жовтня

Аналізуємо підсумки 585 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

На південному фронті ситуація практично без змін, але зі спробами ЗСУ покращити своє тактичне становище.

За даними українських військових пабліків, продовжуються важкі бойові дії на захід від Вербового, де ЗСУ намагаються зламати російську оборону. При цьому канал Deep State пише, що є частковий успіх у траси Т-0803 на північ від Вербового. Але українцям не вдається закріпитись біля дороги, яка йде через Роботіно.

"Головна причина у тому, що ворог контратакує і робить це елітними підрозділами десантників", - повідомляє Deep State.

За його даними, російські десантники воюють на північ і південь від Роботино, атакуючи із західного боку (тобто у фланг українським частинам, що наступають).

Російські паблики також пишуть про контратаки росіян біля Новопрокопівки на південь від Роботино і з боку Вербового і на північ від Новофедорівки.

Також, за їхніми даними, українці знизили активність та пішли в оборону на Врем'євському виступі. Чим користуються росіяни, атакуючи з боку Приютного у напрямку Рівного, а також у районі Урожайного та Старомайорського. Україна цих атак не підтверджувала.

Щодо Бахмутського напряму, то окремі російські паблики стали вчора повідомляти про захоплення Оріхово-Васильівки на північ від міста. Щоправда, їхні дані відрізнялися: від повного контролю до часткового. Сьогодні вони уточнили, що росіяни увійшли лише на околиці села.

Українські телеграм-канали це спростовують із посиланням на воюючих там офіцерів ЗСУ.

Ситуація на південь від Бахмута не змінилася: відбуваються зустрічні бої під Клещеївкою та Андріївкою, а також спроби ЗСУ прорвати російські позиції в районі залізничного насипу.

На північ - на Лімано-Куп'янському напрямку - Росія наростила чисельність 25-ї армії. Як заявив спікер Східного угрупування ЗСУ Ілля Євлаш, раніше з'єднання налічувало 12 тисяч військових, зараз йдеться про більш ніж 17 тисяч.

Також він розповів про "вагнерівців", які з'являються на фронті.

"Це досить рідкісні випадки, ми фіксуємо кілька буквально таких, що вони приходять на якісь керівні, інструкторські посади, але жодної тактичної загрози вони вже не несуть і не нестимуть", - сказав Євлаш.

Нагадаємо, раніше Путін зустрівся з одним із колишніх командирів ПВК Андрієм Трошевим, який намагається зібрати з "вагнерівців" новий підрозділ у підпорядкуванні біля міноборони РФ.

І судячи з того, що колишні найманці Пригожина повертаються на фронт, цей процес уже триває.

Обстріли

Вночі була чергова масована атака "Шахедів". Україна, за заявою Повітряних сил, збила 16 із 30 безпілотників, які атакували з боку Криму, Азовського моря та Курська.

Українська влада розповіла про прильоти промисловим об'єктом в Умані та Кривому Розі.

Останнім часом "Шахеди" діють ефективніше за ракети і з кожним своїм нальотом потрапляють у якісь об'єкти. Причому навіть офіційно званий відсоток незбитих дронів великий – сьогодні це, наприклад, близько 50%.

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що Росія допрацювала "Шахеди", щоб вони були сильніше захищені від засобів радіоелектронної боротьби. За його словами, іранські дрони є і так непростою і малопомітною метою для засобів ППО. А останні доопрацювання дозволяють безпілотникам навіть після попадання в поле дії РЕБ після виходу з його зони відновити зв'язок із супутником.

Що ж до ракетних ударів, то тут росіяни били переважно балістикою. Вночі було шість ракетних ударів по Запоріжжі та Матвіївці. У Запоріжжі виникла пожежа на одному з об'єктів інфраструктури. А біля Матвіївки розташований міжнародний аеропорт "Запоріжжя".

Також вночі був ракетний удар по Харкову: три ракети С-300 потрапили територією підприємства, сталася пожежа (російські паблики повідомляють про удари по Харківському бронетанковому заводі, Україна цього не підтверджує).

Українські дрони, як заявляють у Росії, сьогодні здійснили дальні атаки по російській території - Смоленську та Сочі.

У Смоленську, що майже за 290 кілометрів від кордону України, вони, зважаючи на все, намагалися атакувати авіаційний завод. У Сочі, як пишуть українські ЗМІ, удар по вертолітній стоянці. Місто розташоване ще далі - приблизно за 600 кілометрів від сухопутної лінії фронту. Але швидше за все дрони запускали з боку моря.

Також влада РФ заявила про перехоплення над Джанкоєм двох українських ракет "Гром-2".

Військові перспективи

Сьогодні широко обговорюються заяви західних представників щодо війни в Україні.

Міністр оборони Великобританії Грант Шеппс заявив, що британські війська будуть уперше після початку війни розміщені в Україні.

Мова про військових інструкторів, які навчатимуть українців просто на місці. Вважається, що це буде ефективніше, ніж покладатися на бази Великобританії та інших членів НАТО.

Після заяв Шеппса заступник голови радбезу РФ Дмитро Медведєв написав, що в цьому випадку британські інструктори стануть "законними цілями" РФ і сприйматимуться "як військові НАТО".

Але пізніше прем'єр Британії Ріші Сунак спростував пропозицію свого міністра та назвав його заяви "неправдивою інформацією". Він сказав, що британські війська навчають українців виключно у Великій Британії.

За його словами, ситуація може змінитись лише після завершення бойових дій.

"Міністр оборони мав на увазі, що якось у майбутньому цілком можливо, що ми проведемо частину цього навчання в Україні. Але це на довгострокову перспективу, а не тут і зараз - немає британських солдатів, які будуть відправлені боротися у нинішньому конфлікті", - заявив прем'єр.

Зазначимо, що новий міністр оборони Британії Шеппс не розуміється професійно у військових питаннях. За останні чотири роки він побував уже на чотирьох міністерських посадах у різних сферах - був міністром транспорту, внутрішніх справ, енергобезпеки, тепер став міністром оборони. Тобто це звичайний політичний призначенець, не занурений глибоко у предмет, яким він займається, а тому цілком може робити якісь випадкові заяви.

Друга заява, на яку також відреагувала РФ - слова голови комітету бундестагу ФРН з оборони Марі Штрак-Циммерман. Вона сказала, що Україна має право завдавати ударів по Росії західною зброєю.

"Міжнародне право дозволяє Україні атакувати військові об'єкти на території агресора. Абсолютно незалежно від того, де зброю було зроблено і хто її надав", - заявила депутат від "Вільної демократичної партії" в інтерв'ю виданням медіагрупи Funke.

Вона додала, що йдеться, зокрема, про Крим.

"Напад Росії на Україну суперечить міжнародному праву. Те, що Україна захищається, відповідає міжнародному праву. Сюди ж відноситься і атака на російські позиції. Це запобігатиме щоденному запуску сотень ракет, націлених на Україну", - додала Штрак-Циммерман.

Також вона закликала канцлера Олафа Шольца не зволікати з рішенням щодо постачання Україні крилатих ракет Taurus. Інтерв'ю з Циммерманом озаглавлено: "Путін надто наляканий для атомної бомби".

На цю заяву Медведєв погрожував "ударами по німецьких заводах".

"Голова комітету з оборони ФРН із важковимовним прізвищем - вимагає негайно поставити хохлобандерівцям ракети Тaurus, щоб київський режим міг завдавати ударів по території Росії для ослаблення постачання нашої армії. Мовляв, це відповідає міжнародному праву. Ну в такому разі і удари по німецьких заводах, де ці ракети роблять, повністю відповідатимуть міжнародному праву", - сказав Медведєв.

"Ці недоумки активно штовхають нас до третьої світової", - додав він.

Зазначимо, що заява Циммерман, швидше за все, є частиною кампанії за передачу Києву ракет "Таурус", на що підштовхують канцлера Шольца. При цьому офіційно Німеччина їх передачі поки що не підтверджувала. А неофіційно заявляється, що ракети можуть передати, якщо такий крок зроблять американці.

Однак поки що ні Німеччина, ні США постава далекобійних ракет не підтвердили. За неофіційною інформацією канцлер Шольц побоюється, що це призведе до ескалації та загрози прямого зіткнення з Росією, ніж, як бачимо за заявою Медведєва, Москва вже прямо загрожує.

При цьому Захід намагається допомогти Україні самій розгорнути у себе виробництво ракет, які зможуть бити по Росії.

CNN пише, що Україна витратить півтора мільярда доларів на ракети та дрони "для завдання ударів по цілям на російській землі". Так, телеканал прокоментував заяву прем'єра Дениса Шмигаля про інвестиції в український ВПК.

Втім, розгортання такого виробництва може тривати досить тривалий термін. Особливо під російськими обстрілами. Тобто нові лінії ВПК потрібно буде будувати під землею або виводити за межі України (але тоді ці ракети не вважатимуться "виробленими в Україні").

Тим часом на фронті є проблеми не менш нагальні – і як їх вирішувати, поки що питання. Українські військові зазнають нестачі комплектуючих для дронів через Китай, і це дає перевагу РФ на полі бою, пише New York Times.

"Китайські постачальники скоротили свої продажі 1 вересня, коли набули чинності нові правила, що обмежують експорт компонентів дронів", - йдеться у статті.

Проте українські волонтери шукають "всі можливі способи експорту дронів з Китаю", оскільки це найбільший їхній виробник у світі.

Але китайські фірми тепер вимагають від покупців з України використовувати складну мережу посередників, аналогічну до тієї, яку Росія використала, щоб обійти західний експортний контроль.

"Ці перешкоди збільшують перевагу Росії", - пише NYT.

За даними митної звітності, прямі поставки китайських дронів в Україну з січня по червень склали еквівалент трохи більше ніж 200 000 доларів. За той же період Росія закупила аналогічні дрони на 14,5 мільйонів доларів.

Тому Києву доводиться шукати дедалі витонченіші способи обхідних поставок, включаючи контрабанду, пише видання.

Росія ж може незабаром отримати не тільки снаряди від КНДР, а й нові ракети від Ірану. Така оцінка прозвучала від голови військового комітету НАТО Роба Бауера під час візиту до Ізраїлю.

На його думку, це вже фактично узгоджено між двома країнами. Нагадаємо, експерти припускають, що Росія може купити у Тегерана далекобійні балістичні ракети "Fateh" та "Zolfaghar", які б'ють на відстань 300-700 кілометрів після того, як у середині жовтня закінчиться термін дії ембарго ООН на експорт ракет з Ірану.

Якщо говорити про тимчасові рамках війни, Росія готується воювати ще кілька років, вважає британська розвідка. Москва наступного року витратить на оборону до 30 відсотків усіх своїх витрат.

Як повідомляє Лондон з посиланням на виток документів з Мінфіну РФ, оборонний бюджет хочуть збільшити на 68% порівняно з 2023 роком. На думку розвідки, Москва зможе підтримувати такий рівень витрат.

"Ці цифри дозволяють припустити, що Росія готується до ще кількох років бойових дій в Україні", - робить висновок британське міноборони.

Раніше Міністр оборони РФ Шойгу заявляв, що Росія виконує програму розвитку армії, розраховану до 2025 року.

Конгрес США та допомога Україні

Учора нижня палата Конгресу затвердила законопроект Республіканської партії про запобігання шатдауну (зупинення роботи уряду).

З ухваленого тимчасового бюджету прибрали допомогу Україні у розмірі 6 мільярдів доларів, що забезпечило голоси республіканців.

Закон уже затвердив Сенат і підписав Байден – і тепер уряд США отримає короткострокове фінансування на 45 днів.

Питання України для республіканців було принциповим. Вони активно противляться тому, щоб Білий дім включав його до законів, які стосуються інших статей видатків.

Основна вимога республіканців, які контролюють Палату представників Конгресу, - всі гроші по Україні приймати в рамках окремих законопроектів. Щоб обговорення цих сум не гальмувало інших статей витрат, необхідних США.

У Байдена вже висловили сподівання, що спікер нижньої палати Маккарті внесе до Конгресу окремий законопроект щодо України. Хоча поки що питання, чи проголосують за нього республіканці – інакше навіщо б вони вилучали цю статтю з бюджетного законопроекту. І якщо проголосують, то яку там буде закладено суму.

Сам Маккарті вже сказав, що для нього пріоритетнішим є зміцнення кордонів Америки від мігрантів, ніж допомога Україні.

"Пріоритетом для мене є Америка та наші кордони. Потрібно переконатися, що Україна має необхідну їй зброю, але я твердо підтримую насамперед питання кордону. Тому нам потрібно знайти спосіб зробити це разом", - заявив він в ефірі CBS.

В Україні проте впевнені, що не втратять військову допомогу США. Однак, судячи з заяв офіційних осіб, це стосується лише виділених раніше коштів, а не нових пакетів допомоги.

"У нас зараз є для використання мінімум додаткових 1,6 млрд дол. на оборонну допомогу (PDA) + 1,23 млрд доларів прямої бюджетної допомоги (це вересневий транш, щойно перерахований на рахунки Світового банку), плюс значні суми на енергетичні та інші програми", - заявила посол США в Україні Оксана Маркарова.

Так чи інакше, але поведінка республіканців, які дали по суті "перший бій" Байдену з українського питання, є дуже показовою. Якщо так піде й надалі, то обсяги військової допомоги Україні з боку США можуть бути суттєво урізані.

І загалом це досить тривожний дзвінок для Києва, про те, що на тлі затягування війни та відсутності перелому на фронті, тема допомоги України у США відходить на другий план.

Тим більше на тлі постійних корупційних скандалів, що виникають у сфері військових закупівель в Україні. Як заявляє депутат Верховної ради Ярослав Железняк, Київ уже отримала від Вашингтона попередження, щоб у країні протягом 45 днів (дії тимчасового бюджету) не було жодних корупційних скандалів.

До речі, з 1 жовтня у США закінчився і ленд-ліз для України, який так на практиці не заробив.

Закон про ленд-ліз (дослівно перекладається як "позичати, в оренду"), який президент США Джо Байден підписав минулого року на 9 травня, був розрахований до кінця 2023-го фінансового року, який закінчився 30 вересня.

В Україні цей закон називали "історичним кроком", і довгий час новини та аналітика про нього не сходили з інформаційних стрічок.

Передбачалося, що закон працюватиме аналогічно ленд-лізу часів Другої світової війни, коли США постачали своїх союзників, зокрема СРСР, без попередньої оплати та з тривалим відстроченням платежу.

Технічно закон давав Байдену право передавати Україні та іншим країнам зброю без традиційних для цього юридичних та комерційних процедур.

Але насправді ленд-ліз взагалі ніколи не працював, оскільки США і так давали Україні зброю, причому без жодної оплати та умов, що суто економічно було вигідніше для Києва, ніж ленд-ліз. Саме цією (відсутністю для України необхідності взагалі платити будь-коли за поставлені озброєння) представники Білого дому та пояснили той факт, що механізм ленд-лізу США не використовували.

Вибори у Словаччині та Україні

Партія екс-прем'єра Словаччини Роберта Фіцо, який виступає проти підтримки України, перемогла під час виборів до парламенту. "Напрямок - соціальна демократія" (SMER) Фіцо отримує 23,29%.

Друге місце посідає ліберальний рух "Прогресивна Словаччина" (17,06%).

На третій позиції - партія екс-прем'єра та колишнього соратника Фіцо Петера Пеллегріні "Голос - соціальна демократія" (HLАS). Вона одержала 14,95%.

Від позиції HLAS (з ким вона вступить у союз) і залежатиме багато хто сформує коаліцію - партія Фіцо або його опоненти з "Прогресивної Словаччини".

Пеллегріні останнім часом дистанціювався від Фіцо, але експерти напередодні виборів не виключали, що "Голос" може таки увійти до коаліції зі SMER. До цієї коаліції може приєднатись і націоналістична партія SNS.

Якщо "Голос" приєднається до "Прогресивної Словаччини", у коаліції також можуть увійти SaS та Християнські демократи (KDH).

Фіцо виступає не лише проти допомоги Україні, а й закликає до переговорів Києва та Москви.

"Це (війна в Україні - Ред. ) величезна трагедія для всіх. Якщо SMER формуватиме уряд, робитимемо все і на майданчику Євросоюзу, щоб якнайшвидше було розпочато мирні переговори", - сказав Фіцо на прес-конференції за підсумками голосування.

Учора ЗМІ цитували іншу заяву Фіцо на цю тему. "Краще 10 років вести мирні переговори та припинити військові дії, ніж дозволити українцям та росіянам вбивати один одного ще 10 років безрезультатно", - сказав екс-прем'єр.

Перемогу Фіцо привітав прем'єр Угорщини Віктор Орбан. А ось західні ЗМІ вже б'ють на сполох. "Результат виборів може змінити контури того, що було єдиним фронтом у Європі щодо конфлікту в Україні", - пише New York Times.

"Перемога партії Smer під керівництвом Фіцо може стати ознакою того, що Європа схиляється до популістських сил, які отримали вигоду з зростаючої вартості життя та занепокоєння людей через конфлікт в Україні. Фіцо має намір припинити постачання зброї Києву і перешкодити санкціям ЄС проти Росії", – пише Washington Post.

Хоча Словаччина та невелика держава, вона межує з Україною (тобто є транзитною) та має право голосу в НАТО та ЄС, де ключові рішення (у тому числі і щодо санкцій проти Росії, і за допомогою України) ухвалюються лише одноголосно. І, якщо Фіцо вдасться сформувати коаліцію та взяти владу, це може створити низку проблем для Києва.

Наприклад, Фіцо може подібно до Угорщини заборонити транзит військових вантажів в Україну, а також більше не передавати зброю для потрібного ЗСУ.

Які можуть бути наслідки для України – ми розбирали тут.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.