Сьогодні стало відомо про зустріч 29 червня президента РФ Володимира Путіна з Євгеном Пригожиним та "вагнерівцями".
"Країна" розбиралася, у чому сенс цієї зустрічі.
Як ми вже писали, Путін може бути зацікавлений у тому, щоб і надалі використовувати "вагнерівців" у війні проти України.
Власне, про це йшлося у коментарі спікера Кремля Дмитра Пєскова, який сказав, що президент запропонував їм "варіанти працевлаштування та подальшого бойового застосування". Однак, за логікою, перш ніж знову відправити "вагнерівців" на фронт, Кремль має повернути над ними свій повний контроль. А це можливо тільки у випадку, якщо ПВК у нинішньому вигляді припинить існування і увіллється в одну з силових структур РФ, а самі найманці та їхні командири не вестимуть жодної публічної діяльності, повернувшись у стан "їхтамнетів", в якому вони й були до тих доки Пригожин не почав на основі "Вагнера" будувати свій політичний проект.
Однак, судячи із заяв "вагнерівців", на такий варіант вони йти не бажають, хоча й дають зрозуміти, що повернутися на фронт готові (тим більше, як ми вже писали, таких грошей як в Україні вони ніде більше не зароблять). Але на власних умовах.
Один із командирів "Вагнера" із позивним "Зомбі" сьогодні заявив, що найманці хочуть залишитися в структурі своєї ПВК і під керівництвом тих самих людей - лідерів заколоту Пригожина та Уткіна. На будь-який інший варіант вони не погоджуються і готові, якщо їх умови не виконають, просто розійтися по будинках.
Водночас, погоджуватися на такі умови Кремлю дуже небезпечно. Оскільки навіть якщо "вагнерівців" оформлять у пряме підпорядкування Путіну, то це ніяк не гарантує їхньої лояльності. Як уже показали події 24 червня, коли варто вибір комусь підкорятися - Путіну чи Пригожину з Уткіним, "вагнерівці" обирають Пригожина та Уткіна. А отже будь-якої миті заколот може повторитися. Втім, Путін останнім часом уже неодноразово приймав вкрай нелогічні з погляду раціонального підходу рішення (наприклад, про вторгнення в Україну). Тому не можна виключати, що і "Вагнер" він збереже у колишньому вигляді. Хоча поки що це і виглядає малоймовірним.
Але тут важливим є ще один момент. Те, що Путін захотів після заколоту зустрітися з Пригожиним і "вагнерівцями", щоб обговорити їхнє "подальше працевлаштування", не дивно. Дивно те, що про цю, досить неоднозначну з погляду іміджу Путіна, подію (він зустрічався з тими, кого сам же назвав зрадниками та бунтівниками), вирішив повідомити Кремль.
При цьому з того, як інформацію подав Пєсков, не випливало, що це була якась "покаяна" зустріч "бунтівників і зрадників" з президентом (публічно ніхто з бунтівників у своїх діях не покаявся, про каяття нічого не говорив і Пєсков). Швидше вона, в інтерпретації речника Путіна, виглядала як "обмін думками".
І це створило враження, що Кремль не має єдиної жорстко-негативної лінії щодо Пригожина. Не факт, втім, що так і є насправді (вже після зустрічі в ефірі федеральних телеканалів розпочалася масштабна кампанія проти Пригожина, і це вказує на те, що оцінки заколоту у Кремлі після зустрічі не змінилися), але виникло саме таке відчуття.
Що саме по собі може вплинути на ситуацію, розмиваючи однозначний образ Пригожина як бунтівника, які йому створюють держЗМІ. Крім того, це може стати сигналом для телеграм-каналів, медіа та блогерів, що у Пригожина й надалі можна не боятися брати гроші за піар його та "Вагнера".
Загалом сам факт публічного визнання про зустріч Путіна з "вагнерівцями" ще раз показує, що в російській еліті є впливові сили, які намагаються не дати загаснути військово-політичному проекту "Пригожин" навіть після провалу заколоту. З якою метою - використовувати його у своїх внутрішньокремлівських розбірках або спробувати організувати новий бунт - поки питання відкрите.
Нагадаємо, сьогодні речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що куратор ПВК "Вагнер" Євген Пригожин зустрівся з Володимиром Путіним у Кремлі через п'ять днів після заколоту. Зустріч тривала три години, у ній також брали участь командири ПВК, всього було 35 осіб.
Раніше Лукашенко заявив, що зараз Пригожин і "вагнерівці" не перебувають у Білорусі.