Францію продовжують трясти небувалі протести з підпалами та мародерством, які можуть позначитися не лише на цій країні, а й на всій Європі.
Після того, як у передмісті Парижа Нантерре поліцейський застрелив 17-річного вихідця з Північної Африки Наеля на "Мерседесі", який, за версією поліції, відмовився зупинитися на перевірку, на вулиці вийшли сотні тисяч молодих людей і почали громити і підпалювати все довкола. громадський транспорт, поліцейський дільниці, мерії, магазини.
І хоч Франції не звикати до таких заворушень, цього разу ситуація здається як ніколи вибухонебезпечною. Заколоти охопили не лише Париж та передмістя, а й інші великі міста. Президент Макрон через це скасував свій візит до Німеччини, заарештовано тисячі людей, але бунт не закінчується, тисячі поліцейських не можуть стримати розлюченого натовпу підлітків (понад третина протестувальників - 13-17 років).
"Французьку революцію" вже називають європейським BLM (антирасистські протести в США), а Наеля - "Джорджем Фдойдом-2" (застрелений американськими поліцейськими темношкірими). Заворушення, основною рушійною силою в якій є вихідці з країн Азії та Африки, можуть посилити антимігрантські настрої та призвести до влади у Франції лідера "Національного фронту" Марін Ле Пен, а також загалом посилити позиції правих сил до ЄС, які виступають проти притоку мігрантів. в Європу. А у разі продовження заворушень (особливо якщо вони перекинуться на інші країни) українське питання для влади країн Євросоюзу може відійти на другий план.
Розбиралися, що відбувається у Франції та які можуть бути наслідки нинішніх протестів.
"Звали б його Жан-П'єр, був би живий"
"Вночі підривали петарди. Вимагають правосуддя з гаслами: "Звали б його Жан-П'єр, він був живий". У Парижі спалили трамвай. Розгромили торговий центр у передмісті. Це чистої води вандалізм і варварство. агресію, невдоволення та ненависть до країни, яка дає їм дуже багато", - написала в Instagram українка Ліза Бовуа, яка живе неподалік епіцентру протестів.
Думка багатьох у соцмережах: це, звичайно, драма, поліцейські не мають рації, але 17-річний хлопець, нащадок іммігрантів з Алжиру, вів дорогий болід без прав і втік від контролю. І це був не перший його інцидент із поліцією.
Поліцейський, який вистрілив у підлітка, перебуває під вартою за підозрою у "навмисному вбивстві". За словами начальника паризької поліції Лорана Нуньєса, він відкрив вогонь, коли підліток відмовився дотримуватися вказівок поліції.
Макрон заявив, що це "незрозуміла, непробачна" драма, і висловив бажання, щоб "справедливість перемогла". При цьому він засуджує "невиправдані сцени насильства проти інститутів та Республіки".
Однією з причин заворушень він назвав відеоігри та соціальні мережі. За словами Макрона, учасники заворушень "живуть на вулиці, сп'янілі відеоіграми".
Прем’єр-міністр країни Елізабет Борн сказала, що інцидент "явно не відповідає правилам поведінки правоохоронних органів".
Проти висловлювань Борн і Макрона виступила профспілка поліцейських, заявивши про презумпцію невинності, яка має бути у їхніх колег.
Французький футболіст, виходець з Камеруну, Кіліан Мбаппе написав у Twitter, що йому "боляче за його Францію" і всі його думки "з друзями та родиною Наеля, ангелочка, який пішов так рано".
Вкрай лівий політик Жан-Люк Меланшон заявив, що смерть була пов'язана з "поліцейськими силами, що вийшли з-під контролю, і неодноразово застосовували деспотичну тактику". Лідер партії "зелених" Марін Тондельє заявила, що "у суспільстві та поліції існує расизм", додавши, що Франція "ніби йде до американізації поліції, чого не можна допускати". Лідер вкрай правих Марін Ле Пен заявила, що необхідно оголосити "надзвичайний стан" по всій країні.
Влада закликає для боротьби з протестами збирається штрафувати батьків за нічні гуляння дітей.
"Батьки, які не цікавляться своїми дітьми і дозволяють їм бовтатися ночами, не знаючи, куди вони підуть у 13 або 14 років, отримають два роки тюремного ув'язнення та штраф у розмірі 30 тисяч євро", - заявив міністр юстиції Франції Ерік Дюпон-Моретті.
Тим часом вибухають будинки, машини та магазини по всій країні, у тому числі в Парижі, Марселі, Ліоні, Тулузі, Страсбурзі, Ліллі. У Ліллі підпалили соціальний центр, супермаркет та ратушу, у Кламарі – трамвай. У Марселі фургон протаранив вхід до супермаркету, який пізніше пограбували, обчистили і магазин зброї, а також спалили найбільшу в місті бібліотеку.
Раніше такі інциденти вже призводили до масових протестів. 2005 року двоє підлітків загинули, тікаючи від поліції в Кліші-су-Буа, що призвело до тритижневих протестів. Хоча вони були не такого масштабу, як нинішні.
Інше підґрунтя протестів - давні проблеми високого безробіття та злочинності, від яких страждають малозабезпечені райони у Франції, в яких здебільшого живуть мігранти.
Неконтрольовані підлітки
"Це схоже на зародок громадянської війни і може призвести до влади ультраправих, які вже мало не перемогли на минулих виборах. Можна собі уявити, що нинішні події подарують виборців французькому "Національному Фронту" та його лідеру Марін Ле Пен", - каже "Країні" французький журналіст Кле Колкатт.
Французький підприємець і політолог Омар Арфуш вважає те, що відбувається, етнічними заворушеннями і згоден, що країні може загрожувати збройний конфлікт.
"Ситуація нехороша. Усім уже зрозуміло, що молодь і четверте покоління мігрантів, які живуть навколо великих міст, неконтрольовані, вони стають агресивними в дуже ранньому віці. І будь-яка причина для заворушень переростає в революцію. Вони палять машини, автобуси, трощать магазини і мародерствують, навіть зайшли в бутік зброї і винесли все, що там було, вони йдуть, куди хочуть і їх ніхто не зупиняє, це схоже на ознаку можливої громадянської війни у майбутньому у Франції. то зробити, інакше все буде тільки гірше», - каже Арфуш.
Нинішні події можуть вплинути на зовнішню політику Франції.
"Те, що Макрон скасував свій візит до Німеччини, означає, що йому зараз не до зовнішньої політики. Підтримці України нічого не завадить, це вже як доктрина у міжнародній політиці Франції та Європи. Але, звісно, Макрон буде зайнятий вирішенням проблем у Франції. Якщо заворушення продовжаться, можуть відбутися дострокові вибори парламенту, і наступний уряд може бути правим або вкрай правим, Макрон може втратити більшість. Тому йому доведеться робити серйозні кроки і бути дуже жорстким", - вважає Арфуш.
"Питання підтримки України може просто загубитися на тлі того, що зараз відбувається у Франції. Фінансова та військова допомога може виявитися не в пріоритеті. Можливий прихід до влади партії Ле Пен (або навіть її самої у разі дострокових виборів) може призвести до заморожування антиросійських санкцій, а Франція може призупинити членство в НАТО, і за нею підуть низка інших учасників альянсу, незадоволених політикою США, щоправда, з урахуванням позиції Ле Пен щодо війни в Україні (вона засуджує вторгнення РФ) навряд чи вона раптом розвернеться у бік підтримки Путіна або ж "Скасування вже введених санкцій. Однак нові санкції будуть під великим питанням. Ле Пен закликала більше не вводити санкції проти Росії, оскільки вважає, що вони більшою мірою шкодять країнам Заходу", - каже Колкатт.
Тріумф правих
Європейський редактор Бі-бі-сі Катя Адлер вважає, що після нинішніх подій Франція може кардинально змінити політичний курс, а Марін Ле Пен з її антиміграційною політикою може значно збільшити свою популярність, граючи на нездатності Макрона впоратися з заворушеннями. Що позначиться і на решті Європи, яка вже й так правіє (а серед правих, як відомо, багато прихильників Росії та Путіна та противників підтримки України).
"Якщо прямо зараз подивитися на те, що відбувається в Європі, то очевидно, що і на півночі, і на сході, і на заході ультраправі партії переживають помітне відродження. Після Другої світової війни, яка спустошила Європу, більшість виборців вважали, що голосувати за вкрай правих просто непристойно, а основні політичні партії різного штибу категорично відмовлялися з ними співпрацювати. І ось усі ці усталені в суспільній свідомості табу стали поступово руйнуватися. У 2000 році я жила у Відні., створивши з нею коаліційний уряд, про це на першій шпальті писали газети по всьому світу, а ЄС навіть завзято вдарив по Австрії дипломатичними санкціями.
Минуло трохи більше 20 років, і біля керма третьої за величиною економіки ЄС, Італії, стоїть Джорджа Мелоні, яка очолює партію з неофашистським корінням. У Фінляндії після тримісячних переговорів ультраправа націоналістична партія "Справжні фіни" увійшла до коаліційного уряду.
У Швеції партія "Шведські демократи", яка рішуче виступає проти імміграції та мультикультуралізму, є другою за величиною партією в парламенті та підтримує правий коаліційний уряд. У Греції на виборах минулої неділі три ультраправі партії отримали достатньо місць, щоб пройти до парламенту, а в Іспанії успіх на недавніх регіональних виборах націоналістичної партії Vox, першої ультраправої партії після смерті 1975 року фашистського диктатора Франка, перевершив усі очікування. Цей перелік можна продовжувати та продовжувати. До нього можна віднести навіть Німеччину, яка й досі дуже обережно ставиться до свого фашистського минулого. Згідно з недавніми опитуваннями, вкрай права "Альтернатива для Німеччини" випереджає або йде майже врівень із соціал-демократами (СДПН) канцлера Шольца. Минулими вихідними її кандидат вперше обійняв посаду місцевого лідера. СДПН назвала це "політичним проривом греблі", – пише Адлер.
Директор Європейської ради з міжнародних відносин Марк Леонард каже, що прямо зараз розгортається політичний парадокс: багато мейнстримівських політиків присвоювали гасла вкрай правих, сподіваючись отримати підтримку їхніх прихильників на виборах, але тим самим вони самі зробили вкрай правими популярнішими.
Директор європейської програми Інституту Монтеня з Парижа Джорджина Райт сказала ВВС, що, на її думку, відродження вкрай правих у Європі багато в чому пов'язане із невдоволенням політичним мейнстримом. Наприклад, у сьогоднішній Німеччині кожен п'ятий виборець каже, що незадоволений нинішнім коаліційним урядом. На думку Райта, багатьом європейським виборцям подобається "відвертість" правих партій, і їх дратує поведінка традиційних політиків.
Праві сили в Європі справді не уникли можливості заявити, що причиною нинішніх заворушень у Франції є надто ліберальна міграційна політика.
Міністр юстиції Польщі, де зараз править права партія "Право і справедливість", Збігнєв Зебро заявив, що масові заворушення у Франції стали свідченням провалу міграційної політики Парижа.
"Це історія про банкрутство міграційної політики та "культурного збагачення", про прогресивний занепад та анархію. За Францією ще Бельгія, Швеція і так далі. Якщо Захід не може прийти до тями, то дайте нам, полякам, зробити правильні висновки. Так – референдуму"., немає переміщенню біженців", - написав Зебро у Twitter.