Зрозуміти на трьох. У Раді з'явився новий проект про накопичувальні пенсії. У чому суть і яке буде збільшення?

В Україні знову заговорили про накопичувальні пенсії. Днями у Верховній Раді було зареєстровано новий законопроект на цю тему.

Більшість норм взято зі старих проектів із обов'язкового накопичувального пенсійного страхування, які передбачали, що роботодавці відраховуватимуть на майбутні пенсії своїх працівників по 1-3% від їхніх зарплат.

Але є важливі нововведення. Перше - "скидатися" на пенсії українцям, згідно з новим проектом, будуть не лише роботодавці, а й держава. Друге – самим людям відраховувати частину зарплати на майбутню пенсію вже не потрібно. Але це можна робити добровільно. І тим, хто згодиться, держава допоможе додатковими відрахуваннями. Такий варіант є своєрідним компромісом між інтересами бізнесу та влади.

Раніше голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко розповідав "Країні", що точаться дискусії з приводу накопичувальних пенсій і "бізнес не готовий до додаткового фінансового навантаження, особливо під час війни".

До речі, запуск накопичувальних пенсій хочуть прискорити: новий закон, якщо його ухвалять, почне діяти вже цього року.

Як це змінить ситуацію із пенсіями в Україні? Планується, що паралельно діятимуть дві системи: і солідарна, і накопичувальна. Це означає, що українці в майбутньому можуть розраховувати на дві пенсії: звичайну та ту, на яку накопичать.

Але, як сказав нам голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін, за новою моделлю залишається безліч питань.

"Потрібні великі вливання з бюджету: і Пенсійному фонду, щоб перекрити скорочення надходжень від ЄСВ за солідарною системою, і на персональні накопичувальні рахунки українцям. Незрозуміло, де взяти мільярди гривень в умовах дефіцитного бюджету. Але головне - неясно, як зберегти та примножити пенсійні накопичення "Швидше за все, гроші інвестуватимуть в ОВДП, ставки за якими зараз 16-17% річних. А інфляція 24%, тобто фактично заощадження просто з'їдатиме інфляція", - зазначив Пензін.

Розбиралися, як в Україні запускатимуть накопичувальні пенсії та яку надбавку зможуть отримати пенсіонери.

Є установка із ВП прискорити пенсійну реформу

Днями у парламенті зареєстрували новий законопроект на тему накопичувальних пенсій. Проект №9212 до Ради подала група депутатів, серед авторів зазначені Давид Арахамія, Галина Третьякова, Леся Забуранна та Лада Булах.

У пояснювальній записці до проекту йдеться, що зараз у солідарній системі, за даними пенсійного фонду, зареєстровано 12,17 мільйона застрахованих осіб - тобто тих, за яких сплачують єдиний соціальний внесок. А пенсіонерів у країні 10,9 мільйонів. Тобто кількість платників ЄСВ та тих, хто претендує на виплати, практично зрівнялася.

При цьому в Україні і надалі скорочується працездатне населення.

"За умови збереження поточних показників народжуваності, смертності та міграції ООН прогнозує зменшення чисельності населення України до 2050 року на 28%. Водночас частка осіб віком від 60 років зросте до 32%. Співвідношення між чисельністю населення пенсійного та працездатного віку збільшиться майже вдвічі", - Зазначається в пояснювальній записці.

Тобто на одного працюючого припадатиме вже два пенсіонери, що навряд чи дозволить постійно підвищувати пенсії до більш-менш гідного рівня.

Добровільні накопичувальні пенсії (їх можна відкладати через недержавні пенсійні фонди) поки що не стали масовими. У недержавних фондах сьогодні близько 900 тисяч учасників, а пенсійні виплати отримують менше 90 тисяч. Усього добровільним накопичувальним страхуванням охоплено лише 7% працюючого населення. А через недержавні пенсійні фонди за весь час пройшло близько 5 млрд. гривень, що, звичайно ж, не йде ні в яке порівняння з бюджетом державного Пенсійного фонду за солідарною системою.

Тобто система добровільного накопичувального пенсійного страхування "не справляється з основною метою суттєвого доповнення солідарної системи та забезпечення достатнього рівня життя після виходу на пенсію", йдеться у пояснювальній записці.

Тому пропонується запустити обов'язкове накопичувальне страхування. Передбачається, що паралельно працюватимуть дві пенсійні системи: і нинішня солідарна, і нова накопичувальна. І, отже, українці зароблятимуть собі одразу дві пенсії: звичайну та накопичувальну. Як очікується, це дозволить вийти на більш-менш нормальну суму. При цьому навіть приблизного розміру майбутніх виплат не називається.

Зазначимо, що нинішній законопроект – далеко не перший варіант на тему накопичувальних пенсій.

Вже кілька років влада обговорює різні ідеї щодо пенсійних накопичень. Наприклад, 2021 року Мінсоцполітики заявляло, що розробило систему, яка дозволить підвищити пенсії вдвічі - з 3,5 тисяч до 7 тисяч. Обговорювалася модель відрахувань по 2% із зарплати від працівника та його роботодавця з можливістю подальшого підвищення. А щоб не було зайвого навантаження на бізнес, ЄСВ хотіли зменшити на 2%. Пілотний проект із пенсій планували запустити 2022 року, а з 2023-го - розширити експеримент на всю країну. Але війна відмінила ці плани.

Крім того, було кілька законопроектів на тему накопичувальних пенсій. Наприклад, проект №2683 голови профільного парламентського комітету Галини Третьякової передбачав, що накопичувати на пенсії будуть у складчину працівники та роботодавці - відраховуватимуть по 1% та 2% від зарплати відповідно з поступовим збільшенням внесків до 7%. За розрахунками, які містяться в пояснювальній записці, до 2025 року працівники та роботодавці мали б відраховувати не менш як по 2 тисячі гривень на місяць. Розпоряджатися цими грошима, за задумом Третьякової, мало якесь пенсійне казначейство, на утримання якого хотіли пустити 0,1% внесків, що збираються. Але зрештою цей проект відправили на доопрацювання.

Також був проект Кабміну щодо пенсіонерів-пільговиків, за яким для роботодавців шкідливих виробництв ЄСВ хотіли збільшити на 7-15% і за рахунок додаткових коштів накопичувати на пенсії працівникам шкідливих виробництв. Але до голосування у сесійній залі справа так і не дійшла. Не в останню чергу через лобістські зусилля бізнесу, який не готовий накопичувати на пенсії своїм працівникам. Або, як мінімум, потребує компенсацій.

Як розповів нам голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, постійно точилися активні дискусії з владою щодо відсотка відрахувань та розміру ЄСВ.

"Бізнес не готовий до додаткового податкового навантаження, тим більше у війну", - зазначив Мірошниченко.

Крім того, потенційно вибухонебезпечною темою експерти вважали вимогу щодо обов'язкових пенсійних відрахувань із пересічних громадян. Хоча відсоток начебто невеликий (1-2% від зарплати), але в сумі з іншими податками (ПДФО, військовий збір) загальне податкове навантаження на зарплату перевищило б психологічну планку на 20%.

Новий варіант моделі накопичувальних пенсій є своєрідним компромісом: вперше в процесі накопичення пенсій з'являється держава та бюджетні вливання. А людям обов'язково відкладати собі на пенсії вже не потрібно – це можна робити добровільно.

"З новим проектом із накопичувальних пенсій поспішали, бо є встановлення з Офісу президента прискорити пенсійну реформу. За основу взяли один із старих проектів, навіть забули змінити дату набуття чинності - залишили січень 2023 року, який уже пройшов. Тож цього разу., швидше за все, проект не відкладуть під сукно, а приймуть максимально оперативно", - сказало нам джерело, близьке до Мінфіну.

Про заплановану пенсійну реформу ще в січні цього року заявляв на одному із засідань Кабміну прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Він уже тоді коротко озвучив зміст нового законопроекту, зазначивши, що кошти йтимуть на пенсійні рахунки із трьох джерел: внесків роботодавців, держави та добровільних внесків працівників.

Хто і як накопичуватиме на пенсії

Що написано у новому проекті про накопичувальні пенсії?

1. До системи накопичувального страхування обов'язково потраплять усі працюючі українці віком до 55 років. При цьому вони не будуть зобов'язані відраховувати собі на пенсії частину своєї зарплати (що було прописано у колишніх законопроектах на тему накопичувальних пенсій). Відрахування можна буде робити добровільно. При цьому як заохочення держава додаватиме до внеску людини таку саму суму - до 3% від зарплати працівника. Тобто, якщо людина погодиться відраховувати щомісяця 3% своєї зарплати, то в результаті на її пенсійний рахунок перерахують 6%.
2. На відміну від працівників, для роботодавців відрахування на накопичувальні пенсії за персонал стануть обов'язковими. При цьому розмір відрахувань зростатиме: у 2023 році – 1% від зарплати співробітників, у 2024 році – 1,5%, у 2025 році – 2%. Що, очевидно, значно менше, ніж прописувалося в колишніх законопроектах (до 5-7% від зарплати).
3. Незважаючи на нові внески, для роботодавців фактично нічого не зміниться. Гроші на накопичувальні пенсії братимуть із ЄСВ. Його розмір не змінюється – 22%. Але кошти перерозподілять: частина, як і раніше, йтиме до загального пенсійного казана, тобто на солідарну систему пенсій, частина – на персональні накопичувальні рахунки.
4. На паритетних умовах держава співфінансуватиме накопичення на пенсії разом із роботодавцями. Тобто, додаватиме 1% у 2023 році, 1,5% у 2024 році та 2% у 2025 році.
5. Такі умови передбачені для приватних підприємців. Вони зможуть відкладати собі на пенсії і держава додаватиме суму, аналогічну відкладеній.
6. Участь держави у системі накопичувального страхування вдарить по бюджету. Тільки першого року, за приблизними розрахунками (вони наводяться в пояснювальній записці) з бюджету потрібно 30,8 млрд гривень. З них 15,4 млрд – на компенсації Пенсійному фонду на недоотримання ЄСВ, і ще стільки ж – на державну частку у накопичувальних внесках. Про які суми йтиметься у наступні роки, автори проекту не уточнюють, але вони як мінімум будуть такими самими.
7. Нагромаджені кошти будуть власністю громадян. І у разі смерті людину можуть передаватися у спадок.
8. Гроші акумулюватимуться в уповноваженому державному пенсійному фонді до кінця 2025 року, а пізніше люди зможуть обирати будь-який авторизований державою приватний пенсійний фонд.
9. Управління активами (у тому числі в недержавних пенсійних фондах) здійснюватимуть авторизовані компанії, а зберігатимуть їх у авторизованих банках, які відберуть окремо. Авторизацію проводитиме Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
10. Щоб уберегти пенсійні накопичення від інфляції та ризиків, планується інвестувати "переважно консервативні фінансові інструменти". Які саме, у проекті не вказано. Також немає розрахунків, як інвестування допоможе зберегти та примножити пенсійні гроші. Це один із найспірніших моментів законопроекту. "Які "консервативні фінансові інструменти" на сьогодні доступні для інвестування? Насамперед, ОВДП. Але прибутковість за ними 16-17%, а інфляція - 24%. Тобто виходить, мінус 7% на рік. Про яке примноження коштів може йти мова - незрозуміло", - каже Пензін. Загалом, за його словами, сьогодні навряд чи можна знайти способи інвестування, які хоча б перекриють інфляцію.
11. У накопичувальній пенсійній системі планується створити аналог системи гарантування банківських вкладів, що дозволить уникнути ризиків втрати пенсійних коштів. Додатковою гарантією для майбутніх пенсіонерів мають стати жорсткі вимоги регулятора до всіх учасників системи, йдеться у записці пояснення.

При цьому в Україні, як і раніше, діятиме солідарна пенсійна система. Тобто майбутні пенсіонери зможуть розраховувати одразу на дві пенсії: звичайну (яку нараховують за спеціальною формулою залежно від середньої зарплати за останні три роки) та накопичувальну (її розмір залежить від суми, яку вдасться накопичити).

Скільки можна буде отримувати за накопичувальною системою

Головне питання: скільки можна накопичити за новою системою. Відповідно, на яку надбавку до звичайної пенсії можуть розраховувати українці.

За новим проектом на накопичувальні пенсії можуть розраховувати українці, яким на момент початку накопичень виповнилося не більше 55 років. Але, як каже Пендзін, щоб отримувати більш-менш нормальну суму, потрібно накопичувати щонайменше 15 років.

Виходить, що загальні відрахування із зарплати працівника (і від роботодавця, і від держави) на накопичувальну пенсію становитимуть 2% у 2023 році, 3% - у 2024 році, 4% у 2025-му та наступні роки.

Середня зарплата в Україні цього року становитиме, за прогнозами Мінекономіки, близько 18,3 тисячі гривень на місяць. Відповідно, на накопичувальні пенсійні рахунки українців падатиме в середньому по 366 гривень на місяць у 2023 році, по 549 гривень у наступному та по 732 гривні з 2025 року. Насправді суми, швидше за все, будуть більшими - залежно від того, як змінюватиметься розмір зарплат.

Але якщо брати середній варіант – 600 гривень на місяць, – то за рік сума становитиме 7200 гривень, а за 15 років – 108 тисяч гривень. Але це лише базові накопичення. Залежно від вибраного способу інвестування цих коштів зростатиме сума. Наприклад, ті ж ОВДП дадуть 16-17% річних. Що врешті-решт дозволить збільшити накопичення.

Якщо потім пенсіонер отримуватиме накопичувальну пенсію протягом 10 років, то вийде збільшення близько 2 тисяч гривень до звичайної пенсії. Цей розрахунок умовний, на основі нинішньої середньої зарплати, яка, швидше за все, щороку зростатиме. Тож у результаті, як каже Пензін, можливий вихід на планку середнього розміру накопичувальної пенсії у 3-4 тисячі гривень.

По суті, це збігається з розрахунками Мінсоцполітики від 2021 року: тоді пенсіонерам обіцяли пенсію в 7 тисяч гривень (3,5 тисячі за солідарною системою і ще стільки ж - за накопичувальною).

Сума може бути більшою, якщо людина погодиться додатково відраховувати кошти зі своєї зарплати (у цьому випадку до 3% від розміру зарплати додаватиме держава). Так, якщо ви відраховуватимете 3% із зарплати в 18,3 тисячі, - це 549 гривень, а з урахуванням внеску держави — 1098 гривень на місяць або близько 13,2 тисячі на рік. За 15 років можна накопичити близько 200 тисяч гривень – на додаток до того, що вже відкладе для вас працедавець.

Таким чином, з урахуванням відсотків від інвестування, розмір накопичувальної пенсії можна збільшити до 6-8 тисяч гривень на місяць.

Станом на сьогодні така прибавка до звичайної пенсії (яка в середньому по країні становить 5,2 тисяч гривень) виглядає дуже привабливою.

Але такі пенсії українці отримуватимуть не зараз, а лише у перспективі. А на той час незрозуміло, що буде з інфляцією та цінами.

"15 років - досить великий термін. За цей час, особливо з урахуванням нинішньої інфляції, накопичення можуть просто знецінитися. Тим більше, що поки що неясні інструменти для інвестування, які можуть хоча б перекрити інфляцію, не кажучи вже про реальне збільшення накопичень. Тож не виключено, що збільшення до пенсії у кілька тисяч гривень у майбутньому вистачить на один похід у магазин", — каже Пензін.

За його словами, викликає питання схема за участю у системі обов'язкового накопичувального страхування недержавних пенсійних фондів.

"Будуть якісь авторизовані пенсійні фонди та авторизовані банки. Але немає гарантій, що вони не збанкрутують, а гроші не зникнуть у невідомому напрямку. І тоді гарантувати виплати українцям доведеться за рахунок бюджету. Тобто існують ризики створення різноманітних схем із пенсійними накопиченнями", – вважає Пензін.

Звідки гроші

При цьому постійно зростатиме навантаження на держбюджет щодо пенсій. Зі скарбниці вже зараз перекривається дефіцит Пенсійного фонду за солідарною системою, плюс фонду компенсуватимуть зменшення надходжень за єдиним соціальним внеском, відраховуватимуть кошти на накопичувальні рахунки українцям (у паритеті з роботодавцями чи додатково ще й із працівниками). Джерело таких бюджетних видатків у законопроекті не вказано.

Виходить, що ні роботодавці, ні працівники не платитимуть більше. Принаймні у примусовому порядку. Для перших залишається той самий ЄСВ у розмірі 22%, для других взагалі немає жодних зобов'язань. А відрахування на накопичувальні пенсії будуть йти лише за рахунок перерозподілу ЄСВ між солідарною та накопичувальною системою та збільшенням фінансування з боку держави. При цьому держава ще має зобов'язання щодо щорічної індексації звичайних пенсій.

"Таку щедрість держава могла б дозволити собі на хвилі зростання економіки. Але за рахунок чого відкладати людям на пенсії, коли в країні йде спад? Хіба що за рахунок нових запозичень, але це дуже спірний спосіб забезпечити громадянам гідну старість", - зазначає Пензін.

Експерти не виключають, що у законопроекті прописано якийсь початковий етап пенсійної реформи. І згодом "добровільна" участь громадян у накопичувальному пенсійному страхуванні може стати обов'язковою. Тобто спочатку людей спробують залучити до системи пряником (обіцянням держави доплачувати таку саму суму, яку відраховуватиме людина). А якщо ця ідея не спрацює, то закон просто можуть внести поправки, зобов'язавши людей відкладати собі на пенсії. Також можуть порушити питання про збільшення ЄСВ.