"Бредлі" та "Куниці" проти "трійок". Чому Захід розморозив постачання БМП для ЗСУ і чи переламають вони хід війни

Українські військові вперше отримають основні натовські БМП. Фото: facebook/GeneralStaff.ua

США дали зелене світло постачанням в Україну бойових машин піхоти "Бредлі" – планується відправити 50 одиниць. Слідом за Вашингтоном постачання аналогічної техніки розморозив і Берлін, пообіцявши поставити 40 БМП "Мардер" у першому кварталі цього року.

І це досить важлива віха у натовських зусиллях щодо підтримки України. Вперше Києву передаються основні натовські БМП.

Бойова машина піхоти потрібна для двох цілей. По-перше, перевозити штурмові групи на полі бою під час взяття укріплених позицій противника. По-друге, підтримувати свої танки та вести вогонь з бронетехніки супротивника.

Це насамперед наступальне озброєння ближнього бою, і в цьому також велика відмінність від попередніх поставок Заходу.

Що це означає, чи зможе передача БМП змінити ситуацію на фронті і чим відповість Росія – розбиралася "Страна".

"Бредлі", "Мардер" та БМП. Характеристики

M2 Bradley – основна бойова машина піхоти на озброєнні армії США, запущена у виробництво у 1981 році. Була створена як більш швидкісна, захищена і озброєна альтернатива бронетранспортерам M113 і як протитанкова САУ.

Вартість однієї бронемашини близько 3 млн. доларів.

Заявлена швидкість до 64 км/год трасою і 40 км/год бездоріжжям. Запас ходу 480 км. Добре долає пересічену місцевість, у тому числі водні перешкоди за рахунок розгортання плавучої завіси навколо машини.

Екіпаж складається із трьох осіб, може перевозити до шести піхотинців у десантному відділенні. Корпус звареної з використанням алюмінієвої броні - 6,55 м завдовжки, 3,60 м завширшки та 2,90 м заввишки. Загальна вага 25 тонн. Оснащена турбодизельним двигуном потужністю 500 кінських сил (447 кВт).

Покращена багатошарова броня завтовшки 14,5 мм захищає машину на 360 градусів.

БМП озброєна:

- 25-мм автоматичною гарматою M242 Bushmaster з вбудованим прицілом та тепловізійною системою, яка може використовувати бронебійні підкаліберні та осколково-фугасні боєприпаси;
- спареним з гарматою кулеметом M240C (900 снарядів);
- двома пусковими установками ПТРК TOW для ураження танків та іншої бронетехніки;
- може мати у бійницях від двох до шести автоматичних незнімних гвинтівок M231 калібру 5,56 мм;

Показала свою ефективність проти старих радянських танків (що досі перебувають на озброєнні РФ) під час війни в Перській затоці.

БМП-2 було прийнято на озброєння армією СРСР 1980 року.

Відрізняється своєю низькою експортною вартістю – лише 300 тис. доларів.

Заявлена швидкість при їзді шосе така ж, як у Bradley, - до 65 км/год, а по пересіченій місцевості або ґрунтовій дорозі - 40-50 км/год. Максимальна потужність двигуна складає 210-221 кВт. Тобто вдвічі нижче, ніж у Bradley. Зате запас ходу шосе більше - 600 км.

Може долати водні перешкоди на плаву, використовуючи для пересування гусеничний рушій.

Розрахунок машини складається з десяти осіб: екіпаж троє людей та семеро стрільців-десантників, які можуть вести вогонь через спеціальні амбразури з особистої зброї.

Корпус та вежа зварені з катаних сталевих броньових листів завтовшки 5-19 мм, а лоб вежі – 23 мм.

Бойова маса машини майже 14 тонн, довжина корпусу - 6,7 м, ширина - 3,1 м, висота - 2,4 м. Тобто ця машина на півметра нижче за американську Bradley, що робить її більш скритною і дозволяє легше маскуватися навіть на відкритої місцевості за допомогою природних рельєфів.

Озброєння БМП дозволяє вести боротьбу з різними цілями, включаючи танки та бойові гелікоптери:

- 30-мм автоматична гармата 2А42 зі стабілізацією та прицілом для ведення вогню за повітряними цілями (500 снарядів - бронебійні та осколково-фугасі запальні);
- спарений з гарматою 7,62-мм кулемет ПКТ;
- пускова установка для боротьби з танками та іншими броньованими цілями ("Фагот" або "Конкурс").

На машині є комплект запасних частин, інструменту та приладдя.

БМП 3 була прийнята на озброєння Радянської армії у 1987 році.

Експортна вартість – 1,1 млн доларів.

Довжина корпусу – 7,1 м, ширина – 3,3 м, висота – 2,3 м.

На БМП-3 встановлено таке озброєння:

- 100-мм знаряддя/пускова установка 2А70 (боєкомплект 40 пострілів);
протитанкова керована ракета;
- автоматична 30-мм спарена гармата 2А72 (боєкомплект - 300 ОФЗ та 200 БТ пострілів);
- кулемети ПКТ 7,62х54: два курсові в корпусі і один спарений з гарматами в вежі.

Можлива стрілянина на плаву, є автоматична система керування вогнем, можлива стрілянина по вертольотах, що низько летять і зависли (хоча вона піддається критиці).

Заради 100-мм гармати довелося пожертвувати десантним відсіком (прибрали 2 місця), а поспішати десант повинен через люк у даху, що значно небезпечніше. До того ж боєприпаси від 100-мм зброї значно знижують шанси виживання десанту у разі поразки БМП.

Також викликала нарікання броня машини. Ще після війни у Сирії російські військові просили її посилити. В американському виданні The National Interest писали, що більшість сучасних 25-мм та 30-мм автоматичних гармат пробиває лобову броню БМП-3, після чого машину розриває на частини через детонацію численних снарядів.

Також у машині немає композитної броні з боків та протимінного захисту.

Минулого літа після півроку війни в Україні глава "Курганмашзаводу", який виробляє БМП-3, фактично визнав проблему з бронею і пообіцяв, що захист посилять. Також завод розпочав роботу над новою модифікацією БМП-3М "Манул" без 100-мм гармати та можливості долати перешкоди вплавь, але зі збільшеним десантним відсіком та посиленою бронею.

БМП Marder (у перекладі російською - "куниця") - була основною бронетехнікою Бундесверу з 1970-х по 2015 рік, коли на заміну їй прийшла Puma. Було випущено понад 2000 одиниць.

Розрахунок машини складається з 9-10 осіб залежно від моделі: три особи екіпажу та 6-7 піхотинців. Може мати чотири відсіки для стрілянини піхоти.

Швидкість дорогою - близько 65 км/год. Вага машини – до 35 тонн, довжина – 6,88 м, ширина – 3,38 м, висота – 3 м. Чотирьохтактний дизельний двигун на 600 кінських сил (441 кВт). Запас ходу шосе - 520 км.

Броня – зварена сталь 20-30 мм.

Озброєння:

20-мм автоматична гармата MK 20 RH 202 (1250 пострілів бронебійними або осколково-фугасними снарядами);
протитанкова пускова установка ПТРК MILAN;
7,62-мм кулемет MG3.
Може долати вбрід водяні перепони глибиною до 1,5 метра в непідготовленому вигляді і може бути оснащений комплектом, що дозволяє долати водяні перешкоди глибиною до 2,5 метра.

"Мардери" залишалися невипробуваними у бою протягом 38 років – до липня 2009 року, коли вони захищали німецький бойовий аванпост від талібів в Афганістані. З того часу машина кілька разів брала участь у важких боях і продемонструвала себе як добрий тактичний засіб. Хоча військові скаржилися на відсутність кондиціювання повітря.

Основні відмінності

Порівняємо основних антагоністів – бойові машини піхоти США та радянські машини, які стоять на озброєнні Росії та України.

Головна відмінність в американської і радянсько-російської систем, по-перше, у тому масі. Це 20-35 тонн у "Бредлі" і 15-19 у радянської БМП другої та третьої моделі ("Мардер", зазначимо, також важче за радянсько-російські аналоги).

Це означає, що за маневреністю та швидкістю радянські машини будуть, швидше за все, попереду. А ось із захищеності виграє швидше американська система, яка й розроблялася для боротьби з бойовими машинами піхоти СРСР. І неодноразово модифікувалась новими системами захисту (американці додатково монтують до 96 блоків динамічного захисту на свої машини).

Тепер за вогневою силою. Російські джерела визнають, що американські бронемашини здатні вражати БМП-1 та 2 з будь-яких напрямків. БМП-1 пробити лобову броню "Бредлі", як вважається, не можуть.

Інша ситуація з БМП-3, чия вогнева міць була значно посилена - симбіоз 100-міліметрового та 30-мм гармат на "трійці" вражають і "Бредлі", і "Мадлер".

При цьому, вважається, слабким місцем ударних систем БМП-3 є помірна балістика - тобто швидкість снаряда. Його початкова швидкість - 355 метрів за секунду, що дозволяє системі активного захисту "Бредлі" частину пострілів перехоплювати.

Щоправда, ця система IFLD ізраїльського виробництва встановлена лише на останніх моделях "Бредлі" M2A4, які тільки торік почали надходити до армії США на випробування. І поки що питання, чи дадуть Україні найпередовіші моделі - чи обмежаться більш масовими M2А1-2, яких сотні на складах Пентагону.

Принаймні, якщо брати зразки озброєння та боєприпасів, які США постачали раніше, то йшлося про давно зроблені складські запаси, які простіше було віддати Україні, ніж через якийсь час утилізувати чи відправляти на модернізацію, що вартує чималих коштів.

На російських передових модифікаціях БМП-3 також є нові системи захисту та перехоплення ракет чи гранат. Але у росіян таких машин теж небагато.

Втім, схоже, основна функція у БМП-3 - це завдання шкоди як бронетехніці противника, так і його живій силі, яка ховається в укріпленнях. Саме цим пояснюється збільшена вогнева міць, яка перетворює "трійку" швидше на легкий танк, ніж на класичну машину десанту. У зв'язці з легшою вагою БМП-3 може, за відомої масовості, стати одним із елементів швидких наступів.

Суперечки з приводу того, чим більше повинні займатися бойові машини піхоти - перевозити піхоту або головним чином знищувати ворожі танки, прикриваючи свої власні - військовими теоретиками ведуться досі. Творці "Бредлі" також позиціонують свій витвір як "вбивцю танків". Обидві машини мають керовані ракети, які можуть вражати бронетехніку противника. Має ПТУРи та німецький "Мардер".

Основний висновок – і натовські, і російські БМП у їх сучасних модифікаціях – це досить грізна зброя. Кожна машина по-своєму ефективна, хоча в чомусь вони перевершують один одного. І це означає, що вирішальним чинником буде масовість застосування цих коштів у фронті. Тобто те, як вони будуть сконцентровані і де завдадуть удару.

Враховуючи, що кількість радянських БМП на озброєнні ЗСУ об'єктивно зменшується через втрати на полі бою, а нові постачання здійснювати все важче (на складах у країнах Східної Європи вони також закінчуються), то питання наявності "легкої броні" для української армії стає дедалі більше гострим. Особливо, якщо йдеться про планування масштабних наступальних дій.

Тому постачання "Бредлі" та "Мардерів", безумовно, допоможуть ЗСУ. Інше питання - в якому обсязі будуть ці поставки, з урахуванням того, що вже поставлені машини підбиватимуться на полі бою або виходитимуть з ладу при поломках. Для створення броньованих кулаків для настання потрібні постачання сотень таких машин.

Значення поставок

Надсилання основних наступальних озброєнь США та Німеччини в Україну - сигнал для інших країн НАТО робити те саме. Це нове підвищення рівня військової допомоги Заходу Україні. На фронті тепер з'являться десятки натовських БМП, після чого справа може перейти до важких танків на кшталт американського "Абрамса", німецького "Леопарда" або французького "Леклерка".

І хоча поки "танкові" плани у Байдена і у Франції заперечують, та й Німеччина поки не дає добро, очевидно, що цей сценарій розглядається.

Про що ще каже рішення Вашингтона?

1. США та союзники розраховують на нові наступальні операції ЗСУ, від успіху яких залежить і дипломатичне врегулювання конфлікту (американці регулярно говорять про модель "переговори після перемог України на фронті").

Інше питання, на який масштаб наступу буде розраховано нові поставки. Судячи із заявлених зараз обсягів - на одну велику операцію, за підсумками якої прийматимуться рішення про те, що робити далі.

2. Але це й ознака того, що на даному етапі російські війська посилюються як мінімум в обороні, і без підвищення рівня підтримки української армії, варіантів переломити ситуацію Захід не бачить (останнім часом лунало багато оцінок із США про безвихідь на фронті).

3. В той же час очевидно, що Штати "підвищують градус" військових поставок поступово - хоча очевидно, що запаси тих же "Бредлі" у них високі. Причин, із чим це може бути пов'язано, в експертному середовищі називають кілька:

4. Крім посилення наступальних можливостей України, може бути ще одна мета - переконати Росію, що підтримка Заходу наростатиме відповідно до російських спроб посилити своє угруповання. Тому війна вимагатиме від РФ дедалі більшого витрачання ресурсів.

Оскільки військовий потенціал НАТО в конвенційних озброєннях вищий, Росія, як передбачається, ресурсно не потягне постійне підняття ставок. І погодиться за підсумками компроміси на умовах Заходу.

5. У Росії тим часом всіляко демонструють наміри здобути військову перемогу, незважаючи на посилення допомоги НАТО. Розраховуючи, у свою чергу, на те, що Альянс не зважиться різко і багаторазово посилити свою підтримку - щоб не зіткнутися з ядерною відповіддю РФ.

Ще однією частиною російської стратегії може бути новий наступ на Україну найближчим часом - щоб реалізувати поки що наявну перевагу в артилерії, авіації та бронетехніці (але з урахуванням попередніх помилок та вищої чисельності військ).

Про такий наступ все активніше попереджає Україна. Але чи готова до нього РФ насправді – це поки що питання. За іншими оцінками, Росія готується швидше до переходу в стратегічну оборону на більшості ділянок фронту.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.