Стаття Financial Times про те, що Зеленський нібито готується офіційно заявити про проведення президентських виборів та референдуму, викликала в Україні бурхливу дискусію. За версією газети, президент може оголосити про це 24 лютого – у четверту річницю початку широкомасштабного вторгнення Росії до України. А самі вибори та референдум щодо мирної угоди будуть призначені на 15 травня. Причому на цьому наполягають американці.
Причому, з тексту статті випливало, що Банкова готова провести вибори навіть без завершення війни.
Втім, вже вчора цю інформацію спростував особисто Зеленський, заявивши, що про жодні вибори або про референдум 24 лютого оголошувати не планує. І що будь-які голосування можливі лише після припинення вогню.
Остання позиція не є новиною – у президента про це говорять постійно. У тому числі й у контексті мирних переговорів, заявляючи, що будь-які мирні угоди треба затверджувати на референдумі, а референдум (так само як і вибори) можна провести лише за умови зупинення боїв, а тому треба оголосити перемир'я лінією фронту.
Але проти цього виступає Росія, яка заявляє, що умовою будь-якого припинення вогню є виведення українських військ із Донецької області.
Власне, останній момент, як визнають усі сторони, і є зараз головною (хоч і не єдиною) перешкодою для укладання мирної угоди.
Однак, незважаючи на те, що вибори з описаних вище причин, носять поки що лише гіпотетичний характер, тема в політичних колах обговорюється зараз досить жваво.
Подробиці того, що відбувається зараз довкола виборів, розповідає "Країна".
Вранці гарантії, увечері вибори
FT повідомила, що адміністрація Трампа вимагає від українського керівництва провести вибори та референдум про мирну угоду до 15 травня. Це нібито стало умовою надання Києву гарантій безпеки США.
Під "інтенсивним тиском" Білого дому" Київ нібито погодився, і Зеленський може публічно оголосити про свою згоду вже 24 лютого. "Надзвичайно стислі терміни" щодо голосування та якісь "логістичні труднощі проведення виборів в умовах війни" нібито не стануть проблемою, як дали зрозуміти американській стороні.
Лише пізно ввечері Зеленський спростував інформацію FT, заявивши, що питанням виборів Київ опікуватиметься після отримання гарантій безпеки та припинення вогню. А про його виступ, який нібито готується на 24 лютого, він почув сьогодні "вперше".
Але питання цим він не закрив. Народний депутат Ярослав Железняк ("Голос") повідомив, що дату 15 травня згадав на погоджувальній раді глав фракцій та комітетів Ради 10 лютого лідер фракції "Слуги народу" Давид Арахамія. Американці, за словами Арахамії, висловили бажання закінчити мирні переговори до 15 травня, але це не є дедлайном.
Таким чином, про дату у владі достеменно знали і, можливо, якийсь її представник і став одним із джерел FT. На це вказує і пауза, яку взяв для спростування Зеленський: хоч інформація з посиланням на FT пройшла ще зранку, президент офіційно спростував лише ввечері. Це і породило припущення про те, що ВП сам запустив "злив" у пресу, заміряв реакцію на це суспільства та ЗМІ і лише потім виступив із спростуваннями.
Як уже писала "Країна", подібні сливи відіграють важливу роль у політиці Банкової. Офіційно звучать одні – часто категоричні – заяви, а через західні ЗМІ українське керівництво намагається показати, що в принципі Зеленський готовий "домовлятися".
Це необхідно, щоб не дратувати Трамп. Мовляв, ми не гальмуємо мирний процес і готові навіть на якнайшвидші вибори та референдум, але із застереженнями.
Крім того, у Києві зберігається надія, що відносини Вашингтона та Москви можуть у якийсь момент погіршитися через експансіоністську політику американської адміністрації та її схильність до різких економічних, військових та політичних прийомів. При посиленні протиріч між США та РФ Трамп, можливо, зменшить тиск на Україну щодо мирних угод, а на Росію його посилить.
Реакція всередині України на чутки про швидкі вибори була очікуваною.
Голови правління грантової організації ОПОРА Ольга Айвазовська, яка займається моніторингом виборів, яка перебуває в парламентській групі з підготовки змін до законодавства, написала на своїй сторінці у Facebook, що умова безпеки виборів залишається основною. Крім того, необхідно "мінімум півроку від завершення військового стану до дня початку виборчої кампанії".
"Чим більше дебатів навколо статей та положень закону про вибори, тим більше розуміння, що навіть ці терміни дуже оптимістичні", - стверджує Айвазовська, чий коментар у такому ж ключі опубліковано і у згаданій статті FT.
Про світ як передумову для виборів говорить і народний депутат Данило Гетьманцев ("Слуга народу", СН), уточнюючи, що світ має бути "стійким". "До якого ми прагнемо і на якому зараз зосереджені. Але поки що, на жаль, без конкретних дат", - написав Гетьманцев у своєму Telegram-каналі.
Депутат Київради від "Євросолідарності", народний депутат кількох скликань Леонід Ємець у коментарях до своєї посади Facebook написав, що організаторам виборів ще потрібно вирішити, як провести голосування громадян України за кордоном.
"Нинішня система виборчих дільниць (за кордоном – Ред.) недостатня. Для збільшення кількості потрібна робота з іноземними державами та їх законодавством. Це потребує часу – мінімум 2-3 місяці. Без цього третина виборців випадає з виборчого процесу. Я вже мовчу про референдум, де явка має скласти більше 50% від загальної кількості і. цьогорічного Виборчого кодексу Ємець, нагадуючи, що, за розрахунками Центрвиборчкому, підготовчий процес вимагатиме півроку.
При цьому, за даними "Країни", підготовка змін до законодавства про вибори в робочій групі Ради триває ані хитро.
"Добре, що вона працює, але до фіналу роботи ще дуже далеко", - прокоментував хід обговорення один із членів групи, наступне засідання якої заплановано на сьогодні, 12 лютого.
Що час підготовки до виборів може бути меншим за півроку, говорить і колишній заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера. В інтерв'ю виданню "Тексти" він спрогнозував, що після настання "стійкого світу" запит суспільства на вибори "може бути величезним – тут і зараз!" "У таких умовах забезпечити шість місяців на підготовку дуже складно. Якщо вдасться вийти на два-три місяці, вже буде добре... Час на підготовку потрібно обов'язково, але скільки - це залежатиме від політичної ситуації та громадського тиску. Ніхто не знає заздалегідь", - заявив Магера.
Близький до Банкової політолог Володимир Фесенко стверджує, що не бачить жодної готовності до виборів, у тому числі й у політтехнологічному плані з боку Офісу президента.
"Хтось там можливо і малює гарні презентації про підготовку до президентських виборів та референдума, але жодних ознак реальної практичної роботи в цьому напрямі не спостерігається", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
На його думку, вибори та референдум в Україні можуть відбутися лише у разі узгодження мирної угоди, а це навряд чи можливо, якщо ключовою темою переговорів залишиться виведення українських військ із Донбасу.
Виборча логіка
При цьому у колах, близьких до екс-президента Петра Порошенка, знаходять у повідомленнях про 15 травня підтвердження, у команді Зеленського роздумують над концепцією тимчасової кампанії. І те, що джерелом може бути одна з найвпливовіших осіб у сьогоднішній конструкції влади Арахамія лише посилює подібні підозри.
"У Зеленського є лише два варіанти перемоги: або електронне голосування, або швидкі вибори. У першому варіанті може намалювати собі 146%, а в другому перевага буде в тому, що всі інші банально не встигнуть підготуватися, розгорнути штаби, мережу. І цей тимчасовий лаг дасть можливість Зеленському хоч якось на це грати. адмінресурси та гроші, які наміндичили та набаканили раніше", - заявив на своєму Youtube-каналі блогер народний депутат восьмого скликання Борислав Береза, близький до групи впливу Порошенка.
Зазначимо, що в політколах дійсно є думка (і вона прослизала вже і в згаданій вище статті Financial Times), що Зеленський все ж таки розглядає варіант проведення виборів президента навіть під час війни, щоб переобратися на новий 5-річний термін. Відомо, що ця ідея припрацьовувалась ще напередодні покладених за Конституцією виборів президента у березні 2024 року (що підтверджувалося офіційно), однак, як писала "Країна", від неї відмовилися, тому що на Банковій розцінили як дуже великий ризик того, що на них піде тодішній головком ВСУ Залужний.
Втім, і нинішні рейтинги Зеленського також не дають йому підстав для оптимізму - вибори, згідно з опитуваннями, він програє. Причому як Залужному, і главі свого Офісу Буданову. Тому єдиний шанс для президента гарантовано переобратися - це ввести електронне голосування через "Дію", в якому, як вважає опозиція, влада може намалювати будь-який результат. Щоправда, як показала невдала спроба підпорядкувати Банковій антикорупційні органи, проводити певні різкі політичні рухи, які стикаються з опором як усередині країни, так і закордонних партнерів, у Зеленського не виходить. А спроба ввести електронне голосування викличе вирування ще більше, ніж закони щодо НАБУ та САП. Президент може на це зважитись лише, якщо йому гарантують у цьому намірі підтримку Європа та США, ймовірність чого виглядає вкрай невеликою. І якщо ця ситуація не зміниться, то поспішати з виборами Зеленському буде точно нема чого.
З тих же причин ще більш сумнівною виглядає поширена в опозиційних колах теорія про те, що нібито президент спробує укласти угоду з Трампом - домогтися від нього дозволу на переобрання через електронне голосування, а натомість пообіцяти через теж електронне голосування забезпечити позитивний результат референдуму з мирної угоди, включаючи виведення військ. Немає поки ніяких сигналів, що на такий варіант готовий піти Трамп і точно буде проти Європа і численні сили всередині країни.
По-друге, у політколах обговорюється широка піар-активність Кирила Буданова. Телеграм-канали та ЗМІ заповнені новинами про його зростання рейтингів, доброзичливими коментарями експертів про його великі політичні перспективи. Це також дає підстави для розмов на тему "напевно він щось знає", породжуючи чутки про швидкі вибори. При цьому в якій якості на них вирушив Буданов, версії різняться. По одній із них Зеленський бачить його своїм наступником. І, у такому разі, вибори справді можуть пройти незалежно від того, закінчиться війна чи ні, оскільки нинішній глава Офісу має всі шанси на них перемогти і без маніпуляцій у "Дії". За іншою версією - Буданов йде за своєю програмою і готується до передвиборної боротьби незалежно від думки щодо цього Зеленського.