Після ухвалення закону про медіа, яким різко посилили правила роботи для онлайн-ЗМІ, депутати вирішили зайнятися регулюванням соціальних мереж.
У парламенті кількома депутатами від партії "Слуга народу" було зареєстровано законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо встановлення відповідальності за дії проти основ національної безпеки України. Документ викликав великий резонанс в Україні та вже був охрещений "законом про кримінальну відповідальність за критику влади".
Його основний автор, депутат від "Слуги Народу" Георгій Мазурашу запропонував карати за фейкові облікові записи в соцмережах (так звані "ботоферми"), які використовуються для поширення дезінформації.
Але якщо проект буде прийнято, то під приводом боротьби з "ботофермами" будь-які коментарі в соцмережах, які влада вважатиме неприпустимими, можуть спричинити кримінальну відповідальність.
Деталі – у статті "Країни".
Від штрафу до 7 років із повною конфіскацією
19 квітня депутат Георгій Мазурашу подав до Ради законопроект, яким запропонував виписати до Кримінального кодексу окрему норму, де встановлюється відповідальність за використання облікових записів в інтернеті з метою поширення недостовірної інформації або для здійснення впливу на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій держорганами або навіть фізичними. чи юридичними особами.
За текстом проекту, за створення, придбання, використання або збут облікових записів, що містять свідомо неправдиві відомості щодо користувача, в інформаційних (автоматизованих) електронних, комунікаційних, інформаційних системах, за допомогою яких поширюється недостовірна інформація (у тому числі від імені інших осіб, (причетність яких до опублікованої інформації не встановлено), або здійснюється втручання у діяльність фізичних та юридичних осіб, якщо такі дії вчинені на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, національній, державній, економічній та інформаційній безпеці України, за відсутності ознак держзради, - загрожує штраф від 1 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи до 2 років.
Ті ж дії, якщо вони, зокрема, робилися з метою вплинути на будь-які рішення держорганів чи органів місцевого самоврядування, вже караються позбавленням волі від 3 до 5 років.
І максималка – від 5 до 7 років із конфіскацією майна загрожує за використання фейкових акаунтів в умовах військового стану.
Виправні роботи для ЛОМів
Найм'якшу санкцію - штраф від 750 до 1000 неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи до 1 року - будуть застосовувати за спробу вплинути або втрутитися в дії фіз- та юросіб, якщо такі дії "сприяють підвищенню рівня соціальної напруги".
Зазначимо, що саме ця норма вже стосується не лише фейкових облікових записів, а й усіх облікових записів в інтернеті. За текстом проекту це називається "використання облікових записів, у тому числі тих, які містять свідомо неправдиві відомості щодо користувача".
Тобто, якщо будь-який користувач використовує свій обліковий запис, щоб розмістити або поширити недостовірну інформацію або для втручання в діяльність фізичних та юридичних осіб, якщо такі дії сприяють підвищенню рівня соціальної напруги, порушують конституційні права та свободи громадян або іншим чином загрожують національній безпеці, за відсутності ознак держзради - цьому користувачу загрожує штраф від 12750 грн до 17000 гривень або виправні роботи на строк до 1 року.
І саме цей пункт через своє розмите трактування і може стати тим самим важелем для запровадження цензури в соціальних мережах. Як мінімум, на його підставі можна порушити кримінальну справу проти будь-якого лідера громадської думки.
Юрист, екс-слідчий і суддя у відставці Денис Невядомський у зв'язку з цим зазначив, що така норма законопроекту дозволить владі проводити оперативно-розшукову діяльність щодо будь-якого лідера думок.
"Розкажу для чого приймаються такі закони. Є такий термін - ОРД. Завести ОРД можна лише з тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Якщо найвища планка покарання більше 5 років - це тяжкий злочин. Особливо якщо він стосується "основ національної безпеки". Зараз цим взагалі можна виправдати все що завгодно.Критикуєш владу?На тебе беруть "двоєчку", тобто прослуховування, стеження, зняття інформації з твоїх засобів зв'язку, пошти і т.д.. Все законно, ти під ковпаком.Не знайшли у тебе армії ботів?Знайдуть що- щось інше", - сказав він.
При цьому в записці пояснення до проекту йдеться, що закон потрібен, щоб припинити діяльність в Україні так званих "ботоферм", які в Інтернеті ведуть "деструктивну інформаційну діяльність проти національної безпеки".
Нардеп Мазурашу неодноразово вирізнявся резонансними заявами та законодавчими ініціативами. Наприклад, він називав секретаря РНБО Олексія Данилова фальшивим та брехливим чиновником через те, що той запевняв, що насильне вручення повісток українцям – фейк. Минулого літа пропонував на законодавчому рівні передбачити, щоб на війну відправляли лише мотивованих бійців, а в лютому цього року вніс ще один проект до Ради із забороною відправляти непідготовлених мобілізованих до зони бойових дій. Досі ці ініціативи парламентаря ігнорувалися його колегами.
Але зараз, враховуючи наростаюче закручування гайок на медійному фронті, ініціатива Мазурашу не виглядає зовсім безперспективною.
Служба безпеки України відзвітувала, що за останній рік припинила роботу 45 ботоферм загальною потужністю 4 мільйони ботів.
Досі у боротьбі з ботофермами правоохоронні органи використали статтю 361-2 Кримінального кодексу – несанкціонований збут чи розповсюдження інформації з обмеженим доступом. Максимальна санкція за цією статтею була до 5 років позбавлення волі.
Одним із найгучніших кейсів у цьому напрямі стала ліквідація ботоферми у серпні минулого року. За даними СБУ, цю ботоферму було створено для дискредитації керівництва України та розхитування суспільно-політичної ситуації.
Зловмисники масово розповсюджували через інтернет дезінформацію, у тому числі про діяльність найвищого військово-політичного керівництва країни.
"Зокрема через боти вони розповсюджували фейкові новини про ситуацію з фронтів і проводили інші інформаційні диверсії", - уточнюють у СБУ.
Серед "операцій" зловмисників спецслужба назвала поширення контенту про нібито конфлікт між керівництвом Офісу президента та Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, а також проведення кампанії з дискредитації дружини президента.
Для "розгону" контенту ділки адміністрували понад 1 млн. власних роботів, а також численні групи в соцмережах з аудиторією майже 400 тисяч користувачів", – повідомили в СБУ.
Що цікаво, викриту ботоферму одразу пов'язали із "Європейською солідарністю" колишнього президента Петра Порошенка. За даними СБУ, на чолі цього угруповання опинився якийсь громадянин Росії, який проживає в Києві та позиціонує себе як політичного експерта.
"За даними слідства, він організував інформаційно-підривну діяльність на замовлення однієї з вітчизняних політсил. Для координації злочинних дій був на зв'язку із нинішнім народним депутатом, який входить до близького оточення колишнього керівництва нашої країни", - стверджують у СБУ.
У ЄС свою причетність одразу ж спростували, заявивши, що взагалі не мали та не мають жодних ботоферм.
Що, як відомо, не відповідає дійсності. Адже команда Петра Порошенка ще з часів його президентства намагалася задавати тон у дискусіях у соцмережах, внаслідок чого і з'явилося, крім іншого, поняття порохоботів – армії підконтрольних владі блогерів, лідерів громадської думки, а також власне ботів – акаунтів неіснуючих людей, які тиражують задані міс.
При цьому політологи вважають, що ботоферми мали популярність у всіх топових політиків, включаючи представників нинішньої влади.
За аналогією з порохоботами, акаунти прихильників Зеленського почали називати зелеботами.
Мазурашу: "Кожна людина повинна відповідати за те, що пише публічно"
Після викриття великих ботоферм минулого року СБУ ініціювала посилення законодавства у цьому питанні, але до конкретних законопроектів так і не дійшло.
Нині ж, як сказав "Країні" сам Мазурашу, два перші пункти цього законопроекту (тобто ті, де йдеться безпосередньо про ботоферми), виписували саме спецслужби.
"Вони за функціоналом мають боротися з ботофермами та фейковими атаками, що загрожують національній безпеці України. Це їхнє бачення, як боротися з цими явищами. Якщо людина просто публічно висловилася, не виходячи за межі правдивості — взагалі проблем немає, а якщо хтось своїми брехливими повідомленнями загрожує національній безпеці нашої країни - має відповідати за це", - сказав Мазурашу "Країні".
Водночас він спростував звинувачення у тому, що українців збираються садити у в'язницю за критику влади у соціальних мережах.
"У законопроекті не йдеться про покарання за критику влади. Такого там немає. Це маніпулятивні інтерпретації. Я вважаю, що кожна людина, незалежно від статусу чи посад, має відповідати за те, що вона пише публічно. І не варто плутати свободу слова з" правом "прилюдно брехати, тим більше застосовуючи ботоферми, фейкові канали/сторінки", - каже нардеп.
Він додав, що він сам має "гіркий досвід" з фейковими сторінками.
"З початку 2020 року якісь невідомі з фейкової сторінки у ФБ займаються провокаціями від мого імені як нардепа. І я не можу домогтися, щоб її закрили чи встановили, хто за цим стоїть. Це нормальна ситуація? Тобто від мого імені займаються провокаціями, а я нічого не можу вдіяти. А правоохоронці кажуть, що нічого не можуть вдіяти", - каже нардеп.
"Кардинально звузить права людини"
Тим часом, навіть у самій Раді думки щодо цього проекту розділилися. "Добре, що ще правки до законопроектів ви так уважно не читаєте... а то зовсім втратили б віру в людство", - сиронізував депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.
"Як на мене, питання ботоферм, та й у принципі, організованого анонімного цькування кого і чого завгодно, поставлене на потік, заслуговує на увагу", - каже Максим Бужанський.
Тим часом, ймовірність прийняття такого документа все ж таки висока, тим більше, якщо дійсно Мазурашу виписував норми щодо боротьби з ботофермами за погодженням зі Службою безпеки України.
Інша річ, що його особисті ініціативи щодо кримінальної відповідальності для всіх користувачів соцмереж ризикують створити безпрецедентну цензуру в інтернеті.
"Боротьба з ботами виглядає благородно як мета. Але, на жаль, законопроект стосується не лише боротьби з ботами, а й тих, хто є лідерами громадської думки, політиками, журналістами, правозахисниками та будь-ким. Всі ці особи підпадають під норми цього законопроекту з ухвалення цього законопроекту дозволить будь-якого лідера громадської думки, будь-якого опозиційного політика, журналіста, активіста потенційно притягати до відповідальності, порушувати проти нього кримінальні справи тільки через те, що він озвучує думку, яку хтось у владі вважатиме інформаційною атакою або замахом на інформаційну безпеку це кардинально звузить права і свободи людини в Україні, але найнебезпечніше в законопроекті - що автори взагалі не розуміють, що громадяни України мають законне право впливати на органи державної влади. використовуючи законні інструменти, звернення, публікації, петиції, виступи у ЗМІ, мітинги та інші інструменти впливати на органи державної влади. Це одна із частин громадянського суспільства", - вважає політолог Руслан Бортник.