За словами економіста Олексія Куща, "Північний потік-2" два давно став своєрідним консенсусом між основними геополітичними гравцями, такими як Європа, Росія та США.
"І консенсус цей полягає в тому, що цей проєкт функціонуватиме в нинішній системі геополітичних координат, а у разі її глобальних змін буде заблокований", – зазначив експерт.
Усі події, що відбуваються навколо, аналітик вважає тактичними іграми перед запуском трубопроводу.
Наприклад, для нового глави Міністерства закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, яка є представником партії "зелених", важливо артикулювати свою політику перед своїми виборцями.
А політика цієї партії полягає в тому, щоб здійснити так званий "зелений перехід" та повністю відмовитися від російського газу відповідно, і від "Північного потоку-2".
"Німеччина в такий спосіб намагається виторгувати собі додаткові преференції на постачання російського газу за довгостроковими контрактами", – вважає Олексій Кущ.
Чому Росія чекає?
Незважаючи на спроби запустити газопровід якнайшвидше, "Газпрому" може бути навіть вигідна нинішня ситуація, адже високі біржові ціни на газ у перспективі впливають і довгострокові контракти.
"З огляду на обсяги, які "Газпром" продає в Європу за довгостроковими контрактами, він заробить від 30 до 40 мільярдів доларів, а собівартість "Північного потоку-2" – це 9 мільярдів доларів", – каже Олексій Кущ.
Тому дана модель взаємовідносин вигідна і "Газпрому", проте лише у короткостроковій перспективі – до весни.
Для того, щоб не мати проблем "Газпрому", необхідно виконати свої зобов'язання за контрактами, для чого існуючих потужностей цілком достатньо.