Одним із наслідків «великого переходу до постковідного світу» може стати глобальна грошова реформа. Після запровадження «цифрових валют» при обміні будуть обнулені готівкові кошти нерезидентів, а також заховані в офшорах активи нелегального походження. Поступове збільшення розрахунків у безготівковій формі і так є трендом останніх десятиліть. Громадянам пропонуються зручні способи оплати картками чи безконтактно з використанням мобільного телефона. Банки й платіжні системи організують бонусні виплати, кеш-бек чи привілеї для сумлінних клієнтів. Уряди ухвалюють рішення про обмеження операцій з готівкою. Приводом для таких рішень оголошується боротьба з корупцією та тіньовою економікою, хоча додатковою причиною є бажання урядів встановити повний контроль над витратами громадян.
У Швеції у 2020 році лише 10% розрахунків громадяни здійснили у готівковій формі, що є найменшим показником у світі. Швеція може стати першою країною, яка повністю відмовиться від готівки.
Проміжним етапом відмови від готівки є виведення з обороту крупних банкнот. З 2018 року Європейський центробанк припинив обіг купюри в 500 євро. Найбільш крупні купюри виведені з обігу в Канаді та Сингапурі. У Індії у 2016 проведено грошову реформу по виводу з обігу купюр 500 та 1000 рупій. Це привело до паніки населення, скорочення промислового виробництва, проте не позбавило коштів тіньову економіку. Переважна більшість коштів у цих купюрах була легалізована.
В Україні діють обмеження на обіг готівки. Фізична особа протягом дня може здійснити розрахунок готівкою до 150 тис. грн. Виведення крупних гривневих купюр з обігу не варто очікувати, бо тіньова економіка в Україні використовує для крупних розрахунків переважно іноземну валюту, як правило долари США.
Саме тому можлива грошова реформа в США, обмін крупних купюр чи запровадження «цифрового долара» буде найбільшою загрозою для заощаджень українських громадян. Вилучення купюр з обігу може супроводжуватися перевіркою джерел їх походження та скандалами щодо великої кількості якісних підробок.
Кампанія «добровільного декларування» в Україні буде більш успішною, якщо громадянам нададуть гарантії того, що легалізовані в Україні активи будуть визнаватися у світі. Завдання держави в даному випадку – не наживатися на громадянах, а допомогти їм зберегти готівкові заощадження, щоб уникнути соціальних проблем. Декларування невеликих сум під нульову ставку викликало би більше довіри. До прикладу, в сусідній Молдові зараз обговорюють законопроект, який проводить податкову амністію для тих заробітчан, які повертаються до країни з коштами і майном. Законом пропонують звільнити від оподаткування автомобіль, обладнання та інші речі, які вони привозять з собою.