Ніякого примирення не відбувається. Замість цього, вчорашні герої Червоної Армії перетворюються на окупантів, а вчорашні посіпаки гітлерівців – на визволителів. Уся державна пропагандистська і репресивна машина працює на те, щоб змінити погляди суспільства на роль Радянського Союзу у Другій світовій війні та принизити подвиг воїнів Червоної Армії, що розбили нацистів разом зі своїми союзниками по антигітлерівській коаліції.
Ми дожили до тих часів, коли в нашій країні можна відверто зігувати на публічних заходах, коли публічно діють неонацистські організації, а їхні представники стають депутатами. Тепер ніхто не соромиться ганебного колаборанства та служби у дивізії СС «Галичина» чи батальоні «Нахтігаль». За це навіть можна отримати нагороду.
Під виглядом декомунізації з нашої історії старанно викреслюють усе, що може нагадувати про досягнення і здобутки радянської влади чи подвиги червоноармійців, серед яких були мільйони українців.
Так, державні посадовці все ще вітатимуть сьогодні ветеранів, роздаватимуть їм подарунки і квіти. Деякі телеканали навіть наважаться показати радянські фільми про Велику Вітчизняну війну.
Але не треба плекати ілюзій. 9 травня перетворюється сьогодні з Дня Перемоги на символ нового Спротиву. Це Спротив псевдоісторичному перегляду тих далеких подій, а найголовніше – нав’язуванню суспільству нової ідеології, відверто лояльної до сучасних прихильників неонацистів