Хвиля антикорупційних розслідувань (справи Курченка та Онищенка) гучно та ясно показує, що масштабні зловживання стосується саме державних підприємств, як от «Укргазвидобування». А безпрецедентні розміри розкрадання коштів йдуть саме з держбюджету (ГПУ говорить про вкрадені 40 млрд. грн.). До цього ще можна додати регіональних комунальних монополістів, що «освоюють» місцеві бюджети, звичайно, в свою кишеню.
Завданням боротьби з корупцією має бути не лише «зачистка» окремих корупціонерів, а й очищення галузі від корупційних правил існування. Люди не мають сплачувати високі тарифи за неякісні послуги та діряві труби.
Якщо вже почалося розслідування корупції у видобуванні газу, то можливо потрібно накласти мораторій на підвищення тарифів, нарешті розібратися зі схемами формування тарифів.
Питання корупції не лише економічне й кримінальне, воно насамперед політичне. Це означає, що проблеми тарифів, ринку, модернізації та реформування газової галузі мають бути порядком денним для партій/політиків, особливо «низового», «народного», комунально-муніципального, «тарифного» профілю. Це стосується т.зв партії мерів - «Наш край».
І на кінець, комунально-тарифні питання можуть здаватися не значущими на фоні війни та зовнішніх загроз, але саме питання стабільної роботи газової галузі, комунального сектору є також складовою нашого суверенітету.