Наше общество любит моральные идеалы, утвержденные сверху

Отсюда - отсутствие своего мнения и поиск готовых ответов

Пам'ятаєте цю історію з дитиною, яка в завданні назвати "моральний ідеал" написала Маска, а вчитель виправив на засновників світових релігій.
Знаєте що найцікавіше в цій історії? Обговорення.
90 відсотків коментарів у ФБ, які я бачив, побудовані за таким принципом:
"дивіться я вам зараз розкажу, хто може бути, а хто не може бути моральним ідеалом, і це точно такі от люди". І далі слідує якійсь шаблонний стереотип типу "бізнесмени не можуть бути моральними орієнтирами", або "моя бабуся - мій ідеал".

Моальний ідеал - питання світоглядне. Воно відображає твій світогляд. Думаю, нормально, коли не пропонують відповідей, а цікавляться критеріями і причинами вибору.

А у нас все суспільство живе за логікою бінарного мислення і "єдино правильних відповідей". Ну щоб хтось їм чітко казав: ідеал - це Ленін, або Сталін, або князь Ярослав Мудрий. Чому? А тому!

Ця зашореність, некритичність, агресивність у "проповідуванні" думок, яких ти навіть до кінця не розумієш - це одна з світоглядних проблем України. Вона, до речі, відображається і у нашій політиці, де "месія" на "месії" сидить і "месією" поганяє.

У підсумку, що це показує про наше суспільство?
- максимальна зашореність;
- відсутність власних думок і орієнтація на "готові відповіді", що заснвані на старезних та махрових стереотипах;
- і, як це не парадоксально, у поєднанні з нетерпимістю до чужих думок.

Читайте также
Любое копирование, публикация, перепечатка или воспроизведение информации, содержащей ссылку на «Интерфакс-Украина», запрещается.