"Танці" за Антикорупційним судом - підведемо невеличкі підсумки
- - -
Друзі, давайте спробуємо без емоцій, просто проаналізуємо наш з вами шлях за 3 роки до цього шансу створити суд, який буде розглядати справи щодо корупції в вищих щаблях політичного харчового ланцюжку.
Deutsche Welle зібрало весь тернистий шлях 3-річних обіцянок пана Порошенка про Антикорупційний суд.
Ми пройшли:
- Від бажання у 2016 році пана Порошенка створити так звані «антикорупційні палати» у старих підконтрольних йому судах (хахаха) -
- до заяв Президента, що «антикорупційний суд» - це історія країн третього світу і Африки -
- до Ялтинської конференцій 2017 року, коли Порошенко у звичній зухвалій для нього манері запитав Джона Керрі «чи є в США антикорупційний суд», на що отримав блискавичну відповідь: «на відміну від вас, у нас всі суди антикорупційні» - що не могло не зірвати овації та оплески -
- до незграбних танців навколо і біля процесу створення суду і обіцянок подати законопроект у ВР протягом цілого року -
- коли ще півроку Президент "закликав" Парламент і своє ж БПП створити якусь робочу групу і переводив неуміло стрілки на всіх, крім себе -
- до подачі Порошенком нарешті через 2 роки законопроекта про суд абсолютно жахливої якості, який одразу вщент був розкритикований Венеційською комісією -
- до вже образливого сміху над Президентом України на Мюнхенській безпековій конференції вже в 2018 році, коли він намагався знову брехати в очі міжнародним колегам, щодо відсутності свого впливу на блокування процесу розгляду законопроекту у ВР -
- до 2 місяців «страждань» комітету над поправками і щорічних перемовин з Порошенком та МВФ -
- і до принципової позиції наших міжнародних друзів і, нарешті, до сьогоднішнього дня, коли проект був прийнятий.
Це історія і відео - це вже половина інформації для розуміння ситуації)
2 хвилини - і отримаєте повне враження, як саме Президент тримає нас усіх за ідіотів.
Чи отримали ми сьогодні найкращу редакцію Закону? Звичайно, ні.
Скажу вам правду: ми ніколи і не могли іі отримати, як би не билися і надалі, бо Порошенко скоріше б пішов на перевибори Парламенту, ніж віддав би свій контроль над створенням нового суду.
Але ми отримали черговий шанс запустити маленький вірус у величезну клептократичну систему.
Отака історія без овацій і ілюзій.
Давайте дорослішати.
Ми важко і з величезним скрипом пройшли пів шляху, але попереду найважча тропа:
коли треба проконтролювати виконання тих норм закону, які є, та прозорий відбір спочатку дійсно достойних представників у Громадську Раду міжнародних експертів, а потім - кандидатів на посади суддей.
Від наступного року та нашої увагу до цього процесу залежить, чи буде це черговий ручний суд "друзів" Президента, чи псевдосуд, який так ніколи і не запуститься у повноцінну роботу, чи - шанс на ПОЧАТОК (а на завершення, як звітує Порошенко) антикорупційної реформи.